Фильтры для воды - продажа, обслуживание, замена картриджей
В статті запропоновані критерії оцінки конкурентоспроможності вищих навчальних закладів, визначено фактори, що впливають на рівень їх конкурентоспроможності.
Ключові слова: рівень конкурентоспроможності, ринкові відносини, вища школа.

Проголошений курс на євроінтеграцію України, вступ до Болонського процесу, зміна політичних поглядів має яскраве вираження на розвитку та функціонуванні вищої школи в Україні. Саме якістю вищої школи керує конкурентоспроможність.
Конкурентоспроможність - це комплексна категорія, її переваги остаточно реалізуються через торгівлю, але базис конкурентних переваг створюється на всіх ланках суспільного виробництва, у тому числі значною мірою за рахунок структурної перебудови і дійової політики самого суспільства.
Термін конкурентоспроможності не варто вживати як економічний термін; значну роль у конкурентоспроможності відіграє психологічний фактор, тобто конкурентоспроможність є не що інше, як фактор психологічної дії на «гравців» ринку.
Але що таке конкурентоспроможність для вищих навчальних закладів, пропонуємо розглянути наступний матеріал.
Ми дійшли висновку, що конкурентоспроможність для вищих навчальних закладів є своєрідним «двигуном» для їх розвитку та подальшого удосконалення розвитку системи освіти і вищої школи зокрема. Для визначення рівня конкурентоспроможності ВУЗу Босак О.В. пропонує три позиції, а саме:
1) здатність вищих навчальних закладів забезпечити належну якість підготовки фахівців відповідного напряму і спеціальності;
2) здатність студентів опанувати необхідні професійні знання та вміння;
3) здатність роботодавців реально оцінити підготовленість випускників вищих навчальних закладів до відповідної професійної діяльності [1, с. 224].
Ми пропонуємо розширити параметри оцінки рівня конкурентоспроможності вищих навчальних закладів, а саме:
1. Матеріально-технічна база;
2. Рівень професорсько-викладацького складу;
3. Прогресивність навчальних технологій;
4. Рівень фінансового забезпечення;
5. Якість і професіоналізм управління;
6. Рівень контактів із зарубіжними вищими навчальними закладами;
7. Ефективність і справедливість прийому абітурієнтів;
8. Якість комп'ютерних комунікацій;
9. Престижність спеціальностей, за якими готують фахівців;
10. Спроможність і швидкість переорієнтації профілю вищого навчального закладу на потреби ринку праці.
При визначенні даних критеріїв конкурентоспроможності вищого навчального закладу необхідно враховувати і фактори, тобто ті важелі, які мають вплив на формування параметрів. До числа таких факторів варто віднести наступне: рівень розвитку суспільства; стан економіки в країні; визначені пріоритети в політиці та проголошені курси на їх реалізацію; стан ринку праці: визначені попит та пропозиція; місце країни на міжнародній арені. Усі вищеперераховані фактори та параметри в сумі дають рівень вищого навчального закладу на ринку освітніх послуг. Така нематематична формула дає змогу оцінити вищий навчальний заклад як на мікрорівні, так і на макрорівні. Тобто знання про конкурентоспроможність вищого навчального закладу дає нам змогу не тільки мати первинну інформацію про ВУЗ, але дати відповідь на безліч запитань про даний ВУЗ, наприклад таких: яку професійну оцінку можуть дати роботодавці випускнику даного вузу чи можливе працевлаштування після даного навчання.

Література
1. Босак О.В. Фактори конкурентоспроможності вищих навчальних закладів в системі формування економіки знань // Регіональна економіка. - 2008. - №4. - С. 223-227.

Семенюк Л. І., Медончак М. М.: ЕКОНОМІКА. УПРАВЛІННЯ. ІННОВАЦІЇ. 2010 р., № 2(4)

Похожие статьи:

Больше научных статей можно найти на главной странице научной периодики Firearticles.com