Фильтры для воды - продажа, обслуживание, замена картриджей
Розглянуто методологічні підходи до визначення регіонального розвитку та запропоновано власну точку зору на особливості стратегічного управління економічною безпекою регіону.
Ключові слова: Регіон, економічна безпека, загроза, промисловий потенціал, регіональне управління, регіональний розвиток, регіональна трансформація, стратегічне планування.

I. Вступ
У сучасних умовах підвищується роль наукового обґрунтування розвитку регіонів, і важливе значення у цьому процесі відводять використанню підходів стратегічного управління й планування. В умовах ринкових відносин і посилення економічної самостійності регіонів зростає потреба дослідження проблем управління соціально-економічними процесами з позицій не тільки макроекономіки, а й просторового аспекту розвитку. Проблемні питання розробки та реалізації стратегічного планування економічного розвитку регіону в Україні набувають в умовах трансформації ринкових відносин особливої актуальності. Адже сьогодні ця необхідність визначається геоекономічними та геополітичними особливостями, адекватними новим умовам. Планування є однією з основних функцій управління. Стратегічне планування як процес потребує вдосконалення та перегляду методичних, теоретичних і практичних підходів з урахуванням необхідності забезпечення майбутнього розвитку трансформаційної економіки як загалом України, так і її окремих регіонів.
II. Постановка завдання
Мета статті - визначити предмет і принципи стратегічного управління на рівні регіону; уточнити сутність і завдання стратегічного планування в регіоні на основі аналізу конкурентних пріоритетів розвитку Дніпропетровської області.
III. Результати
Проблеми стратегічного планування й управління розглядалися багатьма дослідниками. До питань державного та регіонального управління зверталися у своїх працях вітчизняні та зарубіжні вчені. Дослідження проблем планування та управління структурної побудови інтенсивно ведуться в Америці, Японії, Росії та країних Європи. У зарубіжній науковій літературі значна увага приділяється питанням стратегічного планування (А. Аакер, Р. Акофф, І. Ансофф, Р. Бранденбург, Дж. Гелбрейт, П. Друкер, Б. Карлоф, У. Кінг, Д. Кліланд, Дж.Б. Куїнн, Г. Мінцберг, Дж. Стейнер, Д. Хассі та ін.)
В Україні вченими створено цілісну систему досліджень, найбільш суттєвими з яких є праці В. Бабича, Д. Богині, В. Вайсмана, О. Віханського, В. Гейця, В. Єфремова, Б. Кліяненко, І. Лукінова, В. Мамутова, Л. Мельника, В. Пономаренка, С. Попова, Л. Савельєва, О. Тридіда, Р. Фатхутдінова, Л. Шевчук, З. Шершньової, А. Яковлєва та ін. Учені розглядають теоретичні проблеми на різних рівнях узагальнення регіональних явищ. Конкретні розробки проектів Міністерства економіки та європейської інтеграції України "Головні підходи у державній стратегії регіонального розвитку" та "Методичні рекомендації з розробки стратегій регіонального розвитку" [1] слугують обґрунтуванням функції вирівнювання у регіональній політиці. Однак трансформаційні процеси в економіці України вимагають подальшого розвитку цього питання.
Стратегічне планування регіону складається із послідовних етапів: стратегічного аналізу (змістовного, об'єктивного опису об'єкта, виявлення особливостей, сильних і слабких сторін, тенденцій, напрямів і ризиків розвитку); визначення місії і цілей, моделювання сценаріїв імовірних подій, вибору стратегії, розробки стратегічного плану, реалізації стратегії діяльності, оцінки і контролю результатів. Таким чином, здійснимо загальну характеристику промислового регіону Придніпров'я в контексті виокремлення його пріоритетів розвитку.
Однією з ознак Дніпропетровської області, що вирізняє її економіко-географічне положення від інших територій, є багатопрофільність промислового виробництва. Промисловий потенціал області - це багатогалузевий комплекс з провідними галузями важкої промисловості. Лідирує металургійний комплекс. Промисловість регіону представлена також підприємствами паливно-енергетичної, машинобудівної, хімічної, коксохімічної, деревообробної, харчової, текстильної промисловості та промисловості будівельних матеріалів.
Специфіка Придніпровського регіону України - Дніпропетровської області - визначається її економічно вигідним розташуванням, що, у свою чергу, сприяє розвитку як внутрішньодержавного, так і міжнародного співробітництва.
Поняття економічної безпеки є новим для українських органів управління економікою [2]. У західних країнах це поняття інтерпретували досить широко. Поняття економічної безпеки Дніпропетровської області можна сформулювати як таке, що найбільш адекватне нашим умовам господарювання. Це стан економіки області, який дає змогу забезпечити стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз та здатність мешканців області, регіональних суб'єктів господарювання визначати шляхи та форми свого розвитку без втручання і тиску ззовні.
Стан економіки Дніпропетровської області визначається об'єктивними та суб'єктивними умовами. Передусім це стан виробничого потенціалу, наявність перспективних напрямів його розвитку та можливостей залучення інвестицій, необхідних для регіональної трансформації. Це дає змогу визначити пріоритетні для області галузі та загальну модель її майбутньої економіки. З-поміж особливостей стратегічного планування розвитку Дніпропетровської області слід відзначити такі:
1) в основу стратегічного планування розвитку регіону покладений проблемний підхід та програмно-цільовий принцип до розробки стратегічного планування області - з виділенням головних проблемних завдань, які будуть вирішуватися спільно, та концентрованим переліком коротко- і середньострокових етапів їх реалізації;
2) масштабність та компаративний аналіз були необхідними умовами для розробки стратегії, адже потрібно було врахувати наявні ресурси, так звані сильні сторони - конкурентні переваги та проблеми, а також можливості (інституційні, фінансові тощо) сусідніх із Придніпров'ям регіонів;
3) комплексність, міжрегіональна узгодженість визначалися тим, що для ефективної реалізації спільних програм, завдань з іншими регіонами України на практиці необхідно було здійснити належне обґрунтування наявних ресурсів, більше того, саме цей фактор визначив і стратегічне значення планування, адже це дало змогу уникнути зсуву на кшталт розробки міжрегіонального плану співробітництва регіонів;
4) концептуальне бачення - стратегічне планування промислового регіону має стати основою для документа, що міститиме концептуально-стратегічні завдання з концентрованим викладом конкретних програм для їх реалізації. Як цілком справедливо визначає доктор економічних наук Л. Шевчук, "стратегія розвитку адміністративної області - це сукупність цілей, спрямованих на досягнення довготермінової мети розвитку області, що включає напрями, завдання та пріоритети її соціально-економічного розвитку і комплекс відповідних заходів, дій та рішень" [3]. Підкреслимо, що саме міжрегіональний контекст стратегічного планування промислового регіону створює додаткові чи закріплює вже наявні конкурентні переваги цього регіону. Промисловий характер господарства регіону визначає, що стратегічне планування розвитку саме промислового регіону має максимально включати використання всіх наявних та перспективних можливостей економічного, демографічного та природного потенціалу. Таким чином, у подальшому в цій статті, наскільки це можливо в рамках публікації, визначимо пріоритетні для області галузі та загальну модель її майбутньої економіки.
Американський економіст Л. Туров, який розвинув теорію порівняльних переваг Д. Рікардо, підкреслює, що джерелами багатства окремих індивідів, підприємств, регіонів і держав завжди вважалися чотири чинники: забезпеченість значними запасами природних ресурсів; володіння великими капіталами (устаткуванням та механізмами) на одну душу населення; використання новітніх технологій; наявність кваліфікованої робочої сили. Поєднання цих чотирьох чинників у певному співвідношенні за участю раціонального стратегічного управління є джерелом успіху [4].
При співвіднесенні цих чинників з потенціалом Дніпропетровської області видно, що із чотирьох чинників лише один - наявність кваліфікованої робочої сили - можна ще розглядати як потенційно позитивний; це характерно для переважної кількості українських регіонів. Два інші чинники - забезпеченість запасами природних ресурсів та володіння великими капіталами - вважаються тільки частково позитивними, оскільки видобуток залізної руди, кам'яного вугілля, будівельної сировини досить скоротився через ряд кризових причин, а основні фонди є застарілими та надто зношеними. Недостатній і четвертий чинник - використання передових технологій. Тому для забезпечення стійкості економіки Дніпропетровської області щодо внутрішніх та зовнішніх загроз необхідні нові підходи, які використовуються у світовій практиці й сприяють розвитку економіки регіону.
Ефективним важелем забезпечення економічного розвитку Луганської області є пошук принципово нової регіональної політики економічної безпеки області. Така політика має бути спрямована на розкриття можливостей області, які залежать передусім від економіко-географічного положення; раціонального використання ресурсних можливостей, а також наявності створених регіональних транснаціональних корпорацій, що ефективно функціонують.
Слід більш детально розглянути саме переваги області, зокрема, економіко-географічне положення регіону. Характеризуючи географічне положення Дніпропетровської області, відзначимо, що вона розташована майже в самому "серці" України і межує з такими потужними економічно розвинутими областями, як Харківська, Полтавська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська і Херсонська. Таке сусідство з індустріально високорозвинутими регіонами України сприяє інтенсифікації міжобласних виробничо-економічних зв'язків і вибору певної спеціалізації обласного господарства, а також надає трансконтинентальні й трансукраїнські транспортні коридори. Тому залежно від місцеположення та місця в територіальному розподілі праці "область виконує важливі економічні функції: промислові, транспортні, торгові, експортні та екологічні" [5; 6]. Позитивними рисами географічного положення є також такі: наявність прямого залізничного зв'язку з Києвом, Москвою, близькість до найважливіших сировинних районів (Донбас, Приазов'я, Причорномор'я); близькість до великих промислових районів та центрів (Донецьк, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Полтава тощо). Через територію області проходять транзитні магістралі, газопроводи та нафтопроводи. Безпосередня близькість до приморських регіонів (Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Донецької областей) також є потужним фактором розвитку взаємно спрямованого руху вантажопотоків.
Таким чином, економіко-географічне положення Дніпропетровщини є вигідним для економіки області. Дніпропетровська область розташована в межах добре господарсько освоєної території, має сусідів із досить розвинутою економікою, близькість ринків збуту та сировини, розвинуту мережу транспортних магістралей. Ці складові у перспективі становлять переваги для економічного розвитку порівняно з іншими областями України. Тому необхідно використовувати переваги економіко-географічного положення регіону для міжрегіональної та транскордонної співпраці.
Наступна можливість Дніпропетровської області - раціональне використання ресурсів області. Використання ресурсів області має здійснюватися на основі розробки пріоритетів економічного розвитку, які полягають у створенні цільових комплексних програм, де чітко визначені мета та ресурси, які потрібні для їх досягнення. У цих програмах розвитку області слід чітко визначити, чого ми хочемо досягти в регіоні, якого конкретного стану життя людей. Для цього треба реально оцінити всі ті ресурси, які є сьогодні в Дніпропетровській області, починаючи з мінеральних, земельних ресурсів, основних фондів, інтелектуальних ресурсів. Вони мають бути ідентифіковані: якими вони є, де знаходяться й куди рухаються.
Гарні позиції підприємств області на традиційних ринках металу й металопродукції, хімічної та харчової промисловості - основа для подальшого розвитку цих індустріальних галузей за умови істотної модернізації виробництва, підвищення конкурентоспроможності, зниження енерго- і матеріаломісткості продукції, розвитку та сертифікації, включення в систему міжнародних виробничих і технологічних відносин.
Вибір стратегічних цілей та пріоритетів соціально-економічного розвитку регіону тією чи іншою мірою було здійснено у численних документах. Утім відзначимо, що з метою забезпечення сталого економічного розвитку, здійснення соціальних перетворень в області, на виконання ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 3 Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів", п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р." від 21.07.2006 р. № 1001. Дніпропетровська обласна рада затвердила Концепцію Стратегії економічного та соціального розвитку Луганської області на період до 2015 р. Розробка цієї концепції спрямована на визначення ключових проблем регіонального розвитку, пріоритетів державної політики в регіоні з точки зору загальнонаціональних потреб та інтересів.
Механізм реалізації стратегії соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області являє собою комплексну багаторівневу систему програмних дій, реалізація яких у кінцевому підсумку дасть змогу ще підвищити досить міцний рейтинг області серед інших регіонів України.
IV. Висновки
Стратегічне бачення, стратегічне планування розвитку промислового регіону набуває характеру парадигмальних складових управління. Вибір стратегічних цілей та пріоритетів соціально-економічного розвитку регіону, визначення по суті програми конкретних дій особливо важливі для Придніпровського регіону, адже саме на Придніпров'ї формується промислово-економічна міць України. Отже, важливим є вибір пріоритетів розвитку промислового регіону, що дає змогу зосередити зусилля регіональної влади на найбільш перспективних для регіону напрямах розвитку. Крім того, визначення завдання та показників має бути спрямоване на ліквідацію причин та проблем за допомогою розроблених відповідних заходів. Формування сукупності пріоритетних напрямів необхідно визначати комплексом виробничо-господарських, організаційно-правових, соціально-економічних, екологічних вимог.
Ефективність управління економікою Дніпропетровської області нерозривно пов'язана з максимальним використанням існуючих можливостей, переваг, прогресивних методів та сильних сторін області (які залежать, передусім, від економіко-географічного положення; раціонального використання ресурсних можливостей) і водночас -з мінімізацією ризиків, загроз та слабких сторін в економічному розвитку області; стратегічні документи мають відповідати сучасним потребам і умовам.
Важливою складовою стратегічного планування прикордонного регіону є врахування спільних зусиль різних за масштабом ланок управління із максимальним використанням потенційних можливостей суміжних з областю регіонів. Пріоритетом при стратегічному плануванні промислового регіону України має бути врахування щонайперше конкурентних переваг регіону, орієнтація на максимальне використання цих конкурентних переваг та цільової орієнтації територіального поділу праці регіону.

Література
1. Методологічні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку: затверджено наказом Міністерства економіки та комісії з питань європейської інтеграції України від 29.07.2002 р. № 274.
2. Тисунова В. Некоторые вопросы обеспечения экономической безопасности / В. Тисунова // Вісник ЛІВС МВС України. - 1998. - № 4. - С. 65-82.
3. Шевчук Л.Т. Стратегічні засади соціально-економічного розвитку регіону (методологія, методи, практика) / Л.Т. Шевчук. -Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. - С. 26.
4. Lester C. Thurow. Head to Head: the Coming Economic Вattle asmong Japan. Europe and America - N.Y. : Wamer Books Ltd. 1993. - P. 39-55.
5. Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Дніпропетровської області на період до 2015 року. - К. : РВПС України НАН України, 2005. -207 с.
6. Корпоративное управление : пер. с англ. -М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. - 222 с.

Держава та регіони, Серія: Економіка та підприємництво 2010 р., № 4, c. 29-32

Похожие статьи:

Больше научных статей можно найти на главной странице научной периодики Firearticles.com