Фильтры для воды - продажа, обслуживание, замена картриджей
У статті розглянуто актуальну проблему формування та регулювання сучасних пенсійних систем. Проаналізовано стан пенсійної системи України та накопиченого міжнародного досвіду, узагальнено наявні проблеми пенсійної системи й окреслено можливі шляхи їх вирішення.
Ключові слова: Пенсійні системи, державне пенсійне забезпечення, накопичувальна пенсійна система, недержавні пенсійні фонди, рівень оподаткування заробітної плати.

I. Вступ
Реформування пенсійних систем у всьому світі викликано необхідністю збалансувати витрати на соціальну підтримку людей, що зростають, з фінансовими можливостями країни. Україна, як і всі країни Європи, стоять перед кризою систем державного пенсійного забезпечення. Одна із причин -швидке старіння населення. Досвід ряду країн Європейського Союзу показав, що збільшення ставок відрахувань негативно впливає на рівень зайнятості й у нинішніх умовах є неприйнятним. Відсутність реформаторських дій приведе до вибухового збільшення державного боргу. Ряд економістів вважає, що повний перехід на накопичувальні пенсійні схеми - це вирішення проблеми. Однак це створить додаткове навантаження на державні фінансові системи й нинішнє покоління платників податків. Тому існує необхідність визначення основних напрямів виходу з кризи.
II. Постановка завдання
Метою статті є дослідження стану сучасних пенсійних системи, фінансового забезпечення пенсійних виплат і визначення напрямів подолання кризових явищ з урахуванням світового досвіду та економічної ситуації в державі.
III. Результати
Визначення напрямів реформування пенсійної системи та її сучасний стан - це досить складні питання, тому що в них сконцентровані економічні, соціальні та фінансові проблеми. Відомо, що їх вирішення потребує цілого комплексу заходів, які будуть узгоджені з рівнем економічного розвитку держави, реформами житлово-комунального господарства, податкової політики тощо.
Починаючи уже з 2004 р., зростання пенсій відбувалося непропорційно збільшенню заробітної плати: так, наприклад, у 2005 р. середня пенсія зросла на 175%, тоді як середня заробітна плата - лише на 125%. З того часу постійний дефіцит у пенсійному фонді [1].
Як показує аналіз фінансового стану Пенсійного фонду України, ситуація із соціальними виплатами в країні загострюється і все важче знайти ресурси для їх своєчасного здійснення. Експертні розрахунки щодо фінансового стану Пенсійного фонду, виходячи із наявних даних, показують, що дохідна частина бюджету Пенсійного фонду згідно з оперативними даними Пенсійного фонду за грудень 2009 р. становить 10 232,0 млн грн власних надходжень. За 12 місяців 2009 р. власні надходження становлять 99 739,2 млн грн, що на 11 667,9 млн грн менше, ніж показник проекту бюджету Пенсійного фонду на 2009 р. Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Пенсійному фонду для забезпечення пенсійних виплат передбачено кошти в сумі 48 539,0 млн грн. Крім того, Пенсійний фонд отримав з інших джерел (зокрема, фондів соціального страхування) 57,7 млн грн. Отже, в цілому, за 12 місяців 2009 р. дохідна частина пенсійного фонду становила 133 148 335,9 млн грн, із них власних доходів - 99 739,2 млн грн, коштів державного бюджету - 48 539,0 млн грн, інших надходжень -57,7 млн грн [3].
Аналіз видаткової частини бюджету Пенсійного фонду, за інформацією Міністерства праці та соціальної політики, показав, що загальний обсяг видатків на пенсійні виплати у грудні 2009 р. становив 14 620 млн грн [4]. Питома вага коштів на здійснення пенсійних виплат у загальній сумі видатків бюджету Пенсійного фонду - 97,7%. Звідси загальна сума видатків бюджету Пенсійного фонду у грудні 2009 р. становить 14 964,2 млн грн, а за січень-грудень 2009 р. - 165 685,0 млн грн. Враховуючи наведене, дохідну частину бюджету Пенсійного фонду з урахуванням залишку не виконано на 15 363,5 млн грн, або на 9,3%, тоді як видаткову частину бюджету перевиконано на 825,9 млн грн, або на 0,5% [3].
Якщо навіть допустити, що деякі дані статистики мають заполітизований характер, слід враховувати складність ситуації та намагатися розробити дієвий механізмів для призупинення негативних тенденцій щодо наповнення бюджету Пенсійного фонду. Крім цього, потрібні нові механізми реформування всієї системи пенсійного забезпечення. Для цього слід звернути увагу на досвід зарубіжних країн.
У другій половині 1990-х рр. багато країн розпочали системні пенсійні реформи. Накопичений до того часу світовий досвід показував, що вирішення фінансових проблем пенсійних систем може здійснюватися за трьома напрямами:
- збереження державної розподільчої системи в більш удосконаленому вигляді з одночасним стимулюванням розвитку добровільних приватних пенсійних програм;
- впровадження багаторівневої розподільчої та накопичувальної пенсійної схеми, фінансування з різних джерел;
- перехід до повного впровадження накопичувальної системи.
У практиці пенсійного реформування західних держав представлені всі ці напрями. У кінці ХХ ст. країни пішли шляхом упорядкування розподільних схем. Почалося введення обов'язкових накопичувальних елементів. Особливостями таких процесів є, по-перше, наявність зрілих, універсальних, розподільних схем, що охоплюють усе населення й доповнені діючими в основному в приватному секторі добровільними системами, заснованими на особистому страхуванні. По-друге, врахування соціально-економічного й політичного розвитку, а отже, здійснення змін таким чином, щоб не порушувати згоди як політичних, так і соціальних партнерів; віри населення в дієвість систем пенсійного забезпечення. Ці два моменти визначали напрями пенсійних реформ і характер складних пенсійних систем. Для прикладу розглянемо модель пенсійної системи Німеччини. Вона характерна для Австрії, Італії, Франції та ряду країн Західної Європи. У країнах існує ряд різних пенсійних систем, які значно відрізняються між собою.
Але в цілому це система трьох рівнів. Перший рівень - система, обов'язкова для робітників, службовців, діячів мистецтва, публіцистів, лікарів та інших, тобто визначеного кола осіб. Другий рівень - пенсії від підприємств. Вони виплачуються колишнім співробітникам додатково до пенсій, які зароблені в системі встановленого законом пенсійного страхування. На третьому рівні кожен може сам приймати рішення про створення будь-яких форм приватного капіталу: від купівлі нерухомості до страхування життя з метою накопичення коштів.
Одним з найважливіших моментів у реформах пенсійних систем є спроба посилити зв'язок обсягу внесків у систему пенсійного забезпечення й обсягу пенсійних прав, усунення із системи перерозподільних елементів. Вважається, що в найбільш послідовній формі такі реформи впроваджуються завдяки введенню накопичувальної системи, де обсяг пенсійних прав визначається розміром внесків та прийнятим робітником рішенням про інвестування пенсійних заощаджень.
Сьогодні в засобах інформації, науковій літературі та виступах державних і політичних діячів багато уваги приділяється розвитку недержавних пенсійних схем. Проблеми державного пенсійного забезпечення повинні вирішуватись, на погляд авторів, за рахунок зростання особистих заощаджень громадян, які працюють. Для нагромадження коштів на пенсійний період людям протягом наступних десятиліть доведеться більше покладатися на роботодавців і компанії, що займаються наданням фінансових послуг.
Аналіз системи недержавного пенсійного забезпечення України, зокрема, на основі даних Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, показує таку динаміку розвитку. Аналіз звіту "Підсумки діяльності недержавних пенсійних фондів за 2008 рік" свідчить, що спостерігалося зростання кількості пенсійних фондів та їх учасників, а також збільшення обсягів активів НПФ. Станом на 31.12.2008 р. у Державному реєстрі фінансових установ містилась інформація про 110 недержавних пенсійних фондів (з них один НПФ, що реорганізується), що на 14 фондів більше від показника кінця попереднього року (96 НПФ). При цьому в Україні функціонувало 50 адміністраторів НПФ.
Структура недержавних пенсійних фондів за видами була такою: 86 (78,9% від загальної кількості) - відкриті фонди; 14 (12,8%) -корпоративні фонди; 9 (8,3%) - професійні фонди. У 2008 р., порівняно з 2007 р. відбулося зростання основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів. Зокрема, пенсійні внески зросли на 148,7% до 582,9 млн грн. При цьому внески від юридичних осіб зросли на 152,6% до 556,8 млн грн, від фізичних осіб - на 85,7% до 26 млн грн, а від фізичних осіб-підприємців - на 150% до 0,1 млн грн. Кількість учасників недержавних пенсійних фондів за укладеними пенсійними контрактами зросла на 73,1% до 482,5 тис. осіб. За останні чотири роки цей показник зріс майже на 450% [5].
Але вже на кінець 2009 р. в Україні було зареєстровано 109 недержавних пенсійних фондів (НПФ), 74 з яких вели реальну роботу. У цих НПФ працювали 49 адміністраторів, 36 з яких отримали відповідну ліцензію. Учасниками НПФ наприкінці 2009 р. були 485 тис. 703 особи, які вклали за 9 міс. 2009 р. в НПФ 88,6 млн дол. США. При цьому активи НПФ за 9 місяців 2009 р. становили 99,8 млн дол. США [6].
Як свідчить статистика, кризові явища мали наслідки і для недержавних пенсійних фондів. Тому Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України видала ряд розпоряджень про тимчасові заходи щодо стабілізації діяльності недержавних пенсійних фондів з метою мінімізації наслідків впливу фінансово-економічної кризи, забезпечення стабільності та надійності функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні та захисту інтересів учасників недержавних пенсійних фондів.
Огляд останніх досліджень компанії Price-waterhouseCoopers показує, що кризові явища в пенсійних системах - одна з основних економічних і політичних проблем не тільки в Україні, а й у США та в європейських країнах. За словами представників компанії Allianz Global investors та німецької консалтингової компанії Heubeck Feri, класичні збалансовані портфелі, або портфелі з багатьма різними видами активів, не змогли захистити пенсійні фонди від нинішньої кризи і їх необхідно переглянути. Крім того, експерти погодилися, що необхідно посилити регулювання й адаптувати системи управління ризиками до умов, що постійно змінюються. Значна нестабільність та взаємозв'язок таких умов "виявилися черговими непоміченими досі ризиками, на які потрібно спрямувати належні заходи з управління" [5].
Результати опитування 63 фондів у Європі та США, проведеного консультаційною компанією Bfinance, свідчать, що пенсійні фонди переглядають результати роботи менеджерів та склад портфелів у контексті наслідків кризи: 27% респондентів відповіли, що планують збільшити частку інвестування в нерухоме майно. Фонди розділилися щодо інвестування в акції: 27% планують збільшити частку такого інвестування, а 21% - зменшити, 13% респондентів сподіваються збільшити інвестування в інструменти з фіксованою дохідністю, а 22% - навпаки, скоротити. Лише 8% фондів планують інвестувати більше у хедж-фонди. Понад дві третини опитаних фондів ретельно наглядають за управлінням своїми активами: вони вже включили своїх управляючих активами до переліку компаній, які потребують особливої уваги, або вже перевірили компанії з управління активами [5].
Отже, світова фінансова криза внесла свої корективи в діяльність недержавних пенсійних фондів. В Україні, зважаючи на всі назрілі проблеми, є гостра потреба у створенні життєздатного та ефективного механізму проведення пенсійної реформи в цілому, яка б охопила всі складові системи: як структуру Пенсійного фонду, так і недержавні пенсійні фонди.
IV. Висновки
Необхідні послідовні, науково обґрунтовані кроки. У розробці проектів реформування пенсійної системи повинні активно взяти участь як науковці, державні органи, так і політична еліта. Здійснювані заходи мають бути системними й ефективними.
У зв'язку із цим, щоб запобігти остаточному розбалансуванню пенсійної системи та виникненню заборгованості з пенсійних виплат, необхідно в першочерговому порядку вживати таких заходів:
- чітко, на основі розрахунків, визначити джерела наповнення Пенсійного фонду;
- посилити контроль за виплатами страхових внесків (можна тимчасово ліквідувати пільги з їх відстрочення);
- науково обґрунтувати фіксований розмір максимальної пенсії;
- усунути перешкоди до підвищення заробітної плати й виходу економіки з тіні (зокрема, зависокий рівень відрахувань до Пенсійного фонду);
- розробити заходи з поліпшення коефіцієнта заміщення, який сьогодні становить 50% (тобто при виході на пенсію людина втрачає половину свого заробітку, що є серйозною проблемою пенсійної системи України);
- окреслити недоліки пільгового пенсійного забезпечення та вирішити це в інтересах соціально незахищених прошарків населення;
- індексувати розмір державних пенсій щодо рівня цін, а не рівня заробітної плати;
- піти на непопулярні заходи щодо збільшення пенсійного віку.
Але це не дасть змоги залишити пенсійну систему в державі незмінною. Потрібен комплексний підхід, який включає:
- запровадження другого рівня пенсійної системи;
- активну державну підтримку розвитку недержавних пенсійних фондів;
- якісні структурні реформи ринку праці;
- широкі економічні заходи зі збільшення темпів зростання продуктивності праці.
Огляд досвіду та останні тенденції в пенсійних системах країн СНД та Східної Європи свідчать про ефективність функціонування нових пенсійних механізмів. Загальновизнаними критеріями оцінювання рівня захисту учасників другого рівня пенсійної системи є: законодавча база та ефективне державне регулювання; інвестиційні можливості; кваліфіковані управляючі активами та зберігачі; професійні адміністратори; фінансово освічені громадяни; надійність системи та довіра до неї населення. Саме за такими факторами необхідно оцінити можливості України щодо запровадження другого рівня та на основі результатів оцінювання вдосконалювати систему пенсійного забезпечення країни, виводячи її на вищий економічний та соціальний рівень.

Література
1. Якушева О.О. Демографічні передумови реформування пенсійної системи України [Електронний ресурс] / О.О. Якушева. -Режим доступу: nbuv.gov.ua.
2. Лібанова Е. Чи потрібна Україні пенсійна реформа? / Е. Лібанова // Дзеркало тижня. - 2001. - № 34 (358)1. - 1 вересня.
3. Аналітична записка щодо фінансового стану Пенсійного фонду України за січень-грудень 2009 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: president.gov.ua
4. Завершення фінансової виплати та грошової допомоги за грудень 2009 р. [Електронний ресурс] // Міністерство праці та соціальної політики. - Режим доступу: hmlsp.gov.ua
5. Міжнародний пенсійний вісник [Електронний ресурс]. - 2010. - Вип. 14. - Режим доступу: uaib.com.ua
6. Прозоров Ю. Институциональная организация системы надзора за НПФ в Украине / Ю. Прозоров // Региональный семинар IOPS по вопросам пенсионного надзора для стран СНГ, Кавказа, Центральной Азии, 25-26 февраля 2010 , г. Стамбул. - Турция, 2010.

Держава та регіони, Серія: Економіка та підприємництво 2010 р., № 3, с. 4-7

Похожие статьи:

Больше научных статей можно найти на главной странице научной периодики Firearticles.com