Фильтры для воды - продажа, обслуживание, замена картриджей
Показано особливості екологічного впливу вищих рослин - компонентів фітоценозів вербових чагарникових боліт на патогенні спірохети Leptospira interrogans. Встановлено, що визначальний вплив на культуру лептоспір у лабораторних умовах мали прижиттєві і післяжиттєві біохімічні речовини, що входять до складу кореневих виділень, змивів з листків і продуктів початкових етапів розкладу опаду верб попелястої і козячої, а також інших фонових чагарникових і трав'яних рослин вербових чагарникових боліт.
Ключові слова: фітоценози вербових чагарникових боліт, патогенні лептоспіри, біохімічний вплив.

Вступ. Численні випадки лептоспірозних захворювань людей, домашніх і диких тварин зареєстровано у багатьох країнах. В Україні впродовж останніх десятиріч спостерігається значне зростання лептоспірозної захворюваності людей, котре супроводжується високими показниками летальності. Переважно водний шлях розповсюдження лептоспірозної інфекції зумовив вивчення водно-болотних фітоценозів як середовища існування спірохет. Екологічні зв'язки спірохет з фоновими видами водно-болотних фітоценозів визначають тривалість їх перебування в об'єктах зовнішнього середовища, а відтак, і ступінь епізоотологічної та епідеміологічної небезпеки певних територій. Саме цим зумовлюється практичне значення досліджень, спрямованих на вивчення особливостей екологічних взаємодій між різними компонентами біоценозів, розкриття їх якісних та кількісних характеристик.
Матеріали та методи досліджень. Дослідження виконували в найпоширеніших типах боліт, вкритих деревною і чагарниковою лісовою рослинністю, на території Західного Лісостепу України. Вивчали вплив прижиттєвих та пожиттєвих виділень фонових видів рослин фітоценозів вербових чагарникових боліт на культури музейних штамів патогенних спірохет Leptospira interrogans серотипу Icterohaemorrhagiae, тому що лептоспірам цього серотипу належить основне місце в етіологічній структурі лептоспірозу диких і сільськогосподарських тварин.
Отримання прижиттєвих виділень рослин (кореневі дифузати та листкові змиви) та екстракцію колінів з відмерлих вегетативних частин рослин здійснювали за апробованою методикою [2]. Алелопатичну активність рослин відносно патогенних лептоспір випробовували у співвідношенні 1:1000. У дослідні зразки вносили 0,4 мл робочого розчину прижиттєвих та пожиттєвих виділень рослин та 0,1 мл культури лептоспір. За контроль приймали аналогічні співвідношення дистильованої води та культур лептоспір. Оскільки інокуляти відбирали з однієї культури мікроорганізмів, початкова щільність спірохет у дослідних та контрольних пробірках була однакова.
Щільність культур лептоспір, через 24 год після початку досліду, визначали методом прямого підрахунку лептоспір у відомому об'ємі методом Самострельського [4]. Для оцінювання виразності впливу біологічно активних виділень рослин на культури спірохет використовували загальноприйняту методику [3].
Результати та їх обґрунтування. Переважна більшість вербових чагарникових боліт західного Лісостепу України вкрита заростями, домінантами серед яких є верби попеляста та козяча [1]. Інші види чагарникових верб, зокрема тритичинкова, п'ятитичинкова, прутовидна, ламка, а також калина звичайна, вільха чорна, крушина ламка, значно менше поширені.
Встановлено, що найістотніший алелопатичний вплив на мікробоценози зазначених боліт регіону має верба попеляста, оскільки її поширення є найбільшим. Кореневі виділення цієї рослини мали помірний пригнічувальний вплив на культури патогенних лептоспір (показник інгібування 38,3 %), а рівень впливу листкових змивів цієї породи був слабким (показник інгібування 21,7 %). Приблизно такі ж показники алелопатичного впливу властиві і для верби козячої (24,2 і 35,9 % відповідно).
Прижиттєві виділення калини звичайної та крушини ламкої загалом мали слабкий пригнічувальний вплив на культури патогенних лептоспір. Кореневі дифузати зазначених порід знижували щільність культур бактерій, відповідно, на 28,3 та 21,7 %, листкові змиви на 52,4 та 18,9 %, а речовини, що виділялись на початкових етапах розкладу опаду, - 35,8 та 16,9 %.
На ділянках вербових боліт, які не вкриті чагарниками, зростає типова гідрофільна трав'яна рослинність, домінантами серед якої є різні види осок, а також папороті. Характер і кількісні показники алелопатичного впливу цих рослин на мікробоценози різні. Так, осоки, з-поміж яких переважають пухирчаста і гостра, вирізняються слабким позитивним впливом кореневих дифузатів, відповідно, 20,3 та 24,7 % і помірним стимулятивним впливом листкових змивів - 26,7 та 33,3 % відповідно.
Інший характер впливу на піддослідні культури лептоспір мають виділення різних видів папоротей, що широко представлені у складі травостоїв у фітоценозах перезволожених земель, зокрема щитника чоловічого. Кореневі дифузати цієї рослини мали помірний, а листкові змиви сильний негативний вплив на культури лептоспір, при цьому показники інгібування становили 41,7 % та 51,4 % відповідно. Схожий негативний вплив помірного ступеня виразності на піддослідні мікроорганізми справляли прижиттєві виділення череди трироздільної (43,2 та 33,4 % відповідно).
Висновки. Таким чином, вербові чагарникові болота можуть мати різне значення у виникненні і збереженні осередків існування спірохет Leptospira interrogans серологічного варіанту Icterohaemorrhagiae. На тих ділянках, де переважають за площею чагарники верб, через їх негативний біохімічний вплив на популяції патогенних лептоспір виникнення осередків існування патогенних лептоспір малоймовірне. Цю здатність верб потрібно враховувати під час створення лісомеліоративних насаджень на берегах рік, водойм, боліт з метою їх закріплення та санації від лептоспірозної інфекції.
Водночас, на ділянках вербових чагарникових боліт, де чагарники зростають у малій кількості, формуються травостої осок, біохімічний вплив яких на патогенних лептоспір, як показали дослідження, є позитивним. На цих ділянках, за умови тривалої присутності хоча б невеликого шару води, цілком можливе виникнення і формування осередків лептоспірозної інфекції.

Література
1. Григора І.М. Рослинність України (еколого-ценотичний, флористичний та географічний нарис) / І.М. Григора, В.А. Соломаха. - К. : Український фітосоціологічний центр, 2005. -452 с.
2. Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії рослин / А.М. Гродзинський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1973. - 205 с.
3. Гулай О.В. Вивчення біоценотичних зв'язків лептоспір з водними рослинами: Методичні рекомендації / О.В. Гулай. - Дніпропетровськ : ВФК "Оксамит-Прес", 2004. - 14 с.
4. Самострельский А.Ю. Метод прямого счета лептоспир в определенном объеме / А.Ю. Самострельский // Лабораторное дело. - 1966. - № 2. - С. 105-108.

Гулай В. В.: Науковий вісник НЛТУ України 2010 р., № 20.14, с. 86-88

Похожие статьи:

Больше научных статей можно найти на главной странице научной периодики Firearticles.com