Фильтры для воды - продажа, обслуживание, замена картриджей
У статті проаналізовано розвиток регіонального підприємництва туристичної сфери; визначено комплекс проблем, що уповільнюють його подальше функціонування; наведено можливі варіанти розвитку туристичної сфери курортного міста; запропоновано здійснити диверсифікацію; надано очікувані результати.
Ключові слова: Мале підприємництво, туристична сфера, курортне місто, розвиток, диверсифікація.

I. Вступ
Актуальність дослідження проблем малого підприємництва туристичної сфери зумовлена повільністю просування України шляхом реформ, недооцінкою його ролі у структурі ринкової економіки. Один із перспективних напрямів створення конкуренто-ринкового середовища курортних міст - розвиток малого підприємництва туристичної сфери.
Питання розвитку малого підприємництва розглядають у своїх працях учені-економісти: З.С. Варналій, В.В. Вітлінський, С.Г. Дрига, О.В. Кужель, І.Г. Манцуров. Проблемам розвитку туристичної сфери присвячені дослідження Л.Г. Агафонової, О.О. Любімцевої, В.К. Федорченко. Регіональні проблеми розвитку туризму та рекреації вивчають науковці А.В. Виршицький, П.В. Ґудзь, Г.В. Казачковська, В.Ф. Кифяк, І.М. Мініч. Враховуючи цінність проведених досліджень, констатуємо невичерпність усіх аспектів практики малого підприємництва, зокрема, туристичної сфери. Це потребує системного дослідження.
II. Постановка завдання
Мета статті - визначити напрями розвитку малого туристичного підприємництва як структуроутворювального елемента курортного міста.
III. Результати
Розвиток підприємництва віднесено до пріоритетних завдань регіональної політики, мале підприємництво визначено як один із вагомих чинників забезпечення економічного зростання. Малі підприємства за певних умов і при підтримці держави - тенденційно інноваційні, гнучкі й витратоефективні.
Характеризуючи розвиток малого підприємництва в регіональному аспекті, слід зазначити: Україна являє собою сукупність гетерогенних територій зі специфічними особливостями. Стратегією регіонального розвитку Запорізької області до 2015 р., згідно з Державною цільовою програмою розвитку туризму і курортів, визначено активізацію малого підприємництва в сфері туризму. Результати досліджень малого підприємництва туристичної сфери свідчать: кількість малих підприємств становить 94%; темпи зростання доходів від реалізації турпродуктів вищі порівняно з темпами приросту по сфері в цілому; вплив на зменшення безробіття позитивний; продуктивність праці зросла; рівень свободи підприємництва низький. За даними Державної податкової адміністрації, у сфері надання туристичних послуг працюють 69 суб'єктів підприємницької діяльності (далі - СПД), які мають ліцензії на туроператорську і турагентську діяльність. Почали діяти регіональна електронна карта туристичних об'єктів та інформаційний центр. Розроблено програму комплексної розбудови курортно-туристичної зони. Впроваджується проект співробітництва влади, бізнесу і громадськості за участю Канадського інституту урбаністики та при фінансовій підтримці Канадського агентства міжнародного розвитку.
Однак туристична інфраструктура регіону ще не забезпечує гостей європейським рівнем комфорту; у 2009 р. спостерігалось зменшення темпів зростання кількості фізичних осіб-підприємців через несприятливу економічну ситуацію; надмірне податкове навантаження; відсутність доступу до фінансово-кредитних ресурсів; скорочення обсягів фінансового забезпечення в обласному бюджеті, зокрема, припинено фінансування заходів розвитку інфраструктури об'єктів туризму на базі малого підприємництва.
Стратегічне планування розвитку регіонів здійснюється з метою досягнення їхньої місії. Місія м. Бердянськ - формування розвинутої курортно-рекреаційної та туристичної інфраструктури, посилення її економічного впливу на регіональний розвиток. Станом на 01.01.2010 р. у місті зареєстровано 13 000 СПД (2008 р. - 10 377; 2009 р. - 12 794). Видано 1477 дозволів на розміщення об'єктів (254 сфери послуг). На 10 тис. населення 45 одиниць малих підприємств (2008 р. -37 одиниць). Реалізовано продукції та надано послуг на 568 240,3 тис. грн (зростання від 9,8 до 20,8%). Дослідження виявило стабільне функціонування готельної, курортної та туристичної сфер. Курортно-рекреаційний і туристичний комплекс нараховує 118 закладів, у тому числі 87 санаторно-курортних та оздоровчих закладів, із них: 6 санаторіїв на 2669 місць, 66 баз відпочинку, пансіонатів на 6542 місць та туристичних закладів, 16 дитячих, спортивно-оздоровчих закладів на 4710 місць, 17 закладів готельного типу. Всі установи одночасно можуть прийняти 15,0 тис. осіб. Станом на 22.04.2010 р. у місті сертифіковано 22 заклади розміщення цілорічного функціонування (по області - 57). Сертифікати відповідності на послуги проживання та харчування отримали 78 закладів. Кількість номерів підвищеної комфортності збільшилась: 2009 р. - 1120 (2007 р. - 1020; 2008 р. - 1069). Загальна кількість працюючих - 3940 осіб. У розвиток інфраструктури ЗАТ "Приазовкурорт" вкладено близько 670,0 тис. грн. До загального фонду міського бюджету за період курортного сезону 2009 р. надійшло 40 264,1 тис. грн (2008 р. -43 663,0). Туристичну діяльність провадять понад 120 суб'єктів підприємництва. Зареєстровано 23 СПД, які мають ліцензії на туроператорську та турагентську діяльність. Обслужено 4576 осіб, із них - 1209 іноземних туристів. Відправлено до 22 країн зарубіжжя 647 осіб. Надано екскурсійні послуги 17 358 особам. Збільшився туристичний потік від 650,9 до 656,7 тис. осіб (приріст 100,9%) з України, Росії, Польщі, Туреччини, Франції, Іспанії, Італії, Словаччини, США. Більшість туристичних фірм є рецептивними: організують прийом гостей у дитячих оздоровчих установах, санаторіях, інших засобах розміщення, розташованих на березі Азовського моря. Попитом користуються приватні міні-готелі, це засвідчує динаміка туристичних потоків: від 52,7 до 58,2 (60,0) тис. осіб (приріст 110%). У приватному секторі за курортний сезон оздоровлюється 400-500 тис. осіб. Аналіз засвідчує: кількість відпочивальників збільшується, що вимагає розвитку інфраструктури курортних установ, готелів, пляжної зони, екскурсійної та туристичної діяльності. Є вільні території, на яких можлива організація будівництва готельних комплексів підвищеної комфортності, туристично-мисливського комплексу, альтернативних засобів розміщення.
Однак ефективному функціонуванню заважає комплекс проблем: неналагодженість співробітництва "центр - регіон - субрегіон"; недостатній обсяг інвестування; низький показник забезпеченості готельними місцями; невисокий рівень якості послуг; відсутність сертифікатів на послуги розміщення; сезонність діяльності підприємств індустрії гостинності; нерозвиненість мережі альтернативних засобів розміщення економічного класу; брак коштів на проведення наукових досліджень. Зволікання загрожує малому підприємництву туристичної сфери стагнацією, втратою конкурентоспроможності та ринкових позицій.
Вищезазначене зумовлює розгляд напрямів розвитку малого підприємництва туристичної сфери в курортному місті. Основними пріоритетами модернізації курортно-рекреаційного та туристичного потенціалу мають стати розвиток матеріально-технічної бази, створення умов для залучення вітчизняних інвестиційних та кредитних коштів на реалізацію інноваційних проектів, перехід до застосування національних і міжнародних стандартів, контроль за встановленням економічно обґрунтованих тарифів на послуги відповідно до рівня сертифікації об'єктів, створення сприятливого середовища для діяльності малого підприємництва.
Можливі варіанти розвитку: централізований та децентралізований. Централізований - комплекс організаційних міських заходів з розвитку курортно-рекреаційного потенціалу, охорони навколишнього природного середовища, розвиток інфраструктури міста. Децентралізований передбачає проведення окремих заходів з розвитку курортно-рекреаційної та туристичної сфери міста суб'єктами господарювання. Оптимальним варіантом є централізований розвиток, який ґрунтується на розробці та прийнятті Державної програми розвитку курорту державного значення до 2012 р. Щодо децентралізованого розвитку доцільно розглянути стратегію розвитку малого підприємництва туристичної сфери шляхом диверсифікації діяльності. Це дасть змогу знизити ризик банкрутства малого туристичного підприємства в результаті несприятливих факторів; подолати обмеженість зростання однієї сфери діяльності; підвищити рівень надання послуг до міжнародних стандартів якості, конкурентоспроможність.
Аналіз показує, що туристичні підприємства, які успішно конкурують, керуються такими трьома стратегічними методами, як:
розвиток туризму на основі стабільного ринку (БММТ "Супутник", "Інтурист" (нині реорганізовані); розширення географії подорожей ("Сам", "Гамалія", "Венея"); впровадження суміжних сфер туристичної діяльності шляхом створення нових підприємств -диверсифікація (ГК "Дніпро", ТК "Черемош", АТ "Супутник-Україна", "Сам", "Гамалія", "Венея", "Навколо світу").
Стратегія диверсифікації має ряд переваг перед іншими стратегіями. По-перше, допоможе турпідприємству конкурувати на ринку основного виду діяльності, перемістивши частину активів. По-друге, надасть можливість корисно вкласти ресурси у нове власне підприємство. По-третє, дасть змогу всебічно врахувати потреби споживачів туристичного ринку, досягаючи при цьому ефект синергізму. Проте реалізація цієї стратегії здійснюється в довгостроковому періоді, що, відповідно, потребує витрат від турпідприємства, які окупляться в майбутньому періоді. Зазначимо, деталізацію плану можуть здійснювати для турпідприємства в цілому або за підрозділами чи напрямами роботи. Великі турпідприємства проводять деталізацію стратегії за напрямами діяльності: туроператорської, турагентської, супутньої. Малим підприємствам достатньо розробити стратегію стосовно основного виду діяльності.
Необхідною складовою рекреаційно-туристської індустрії є наявність у регіоні та місті готельної інфраструктури. Фактичний туристичний потенціал визначається кількістю та якістю сертифікованих засобів розміщення. Турпідприємствам курортного міста рекомендуємо диверсифікувати діяльність -обрати стратегію "проникнення в нові сфери". В цьому аспекті доцільно:
1) "проникнення" в готельну сферу курортного міста. Входження в новий бізнес може мати одну з трьох форм: придбання; створення; співробітництво (франчайзинг, контрактне володіння, лізинг, володіння). За вибором: малий чи міні-готель, хостел, апа-ртотель, пансіон, туристична база;
2) входження до складу асоціації (Асоціація малих готелів та апартаментів; Всеукраїнська молодіжна хостел-асоціація). Це дасть змогу представляти інтереси в органах влади, взаємодіяти з іншими туроператорами й агентами, постачальниками товарів і послуг, навчальними закладами; функціонувати системно, прозоро та відкрито; забезпечити відповідний рівень послуг вимогливим туристам.
Очікувані результати дадуть можливість: - на державному рівні - забезпечити комплексний розвиток регіонів; покращити туристично-курортний імідж держави; активізувати мале підприємництво туристичної сфери; розбудувати матеріально-технічну базу індустрії гостинності; створити нові робочі місця; забезпечити безпеку туристів; створити якісний національний туристичний продукт;
- на місцевому рівні - забезпечити поповнення бюджету курортного міста; підвищити якість обслуговування гостей; створити сучасні готельні об'єкти, що відповідають національним стандартам;
- на рівні суб'єктів малого підприємництва туристичної сфери - розробити стратегію створення власної справи відповідно до цілей розвитку курортного міста.
Запропоновані заходи розвитку малого підприємництва туристичної сфери в курортному місті реалізуються за рахунок інвестиційних коштів, державного бюджету, мік-рокредитування, регіональних фондів підтримки підприємництва, коштів туристичних підприємств, інших джерел, не заборонених законодавством.
IV. Висновки
Стратегія диверсифікації передбачає забезпечення сталого розвитку малого підприємництва туристичної сфери в курортному місті, збільшення його внеску в соціально-економічний розвиток Запорізького регіону та України. Це сформує конкурентоспроможні на світовому й національному рівнях туристичні та готельні послуги. В практичній діяльності малих підприємств туристичної сфери забезпечить результативне функціонування. Предметом подальших досліджень має стати обґрунтування механізмів фінансування туристичної сфери.

Література
1. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики / З.С. Варналій. -3-тє вид. - К. : Знання ; КОО, 2005. -302 с.
2. Головне управління статистики у Запорізькій області [Електронний ресурс]. -Режим доступу: zapstat.r.zp.ua
3. Стратегічний план розвитку м. Бердянськ на період до 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: rada.berdyansk.net
4. Інвестиційний паспорт Бердянська [Електронний ресурс]. - Режим доступу: rada.berdyansk.net/invest2/ua/develop_ua.html.
5. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В.Ф. Кифяк. - Чернівці : Книги-XXI, 2003. - 300 с

Держава та регіони, Серія: Економіка та підприємництво 2010 р., № 4, c. 4-6

Похожие статьи:

Больше научных статей можно найти на главной странице научной периодики Firearticles.com