Фильтры для воды - продажа, обслуживание, замена картриджей
Виділені та розглянуті основні ресурси некомерційних недержавних організацій, що сприяють діяльності суб'єктів малого підприємництва.

Постановка проблеми.
Визначення ефективності організації - складна і багатогранна проблема, що потребує нових рішень і викликає дискусії та розбіжності в її трактуванні. І якщо в комерційних організаціях з визначенням ефективності не виникає особливих проблем, то в некомерційних - це дуже складне питання. Складність полягає в особливості діяльності некомерційних організацій, у методах формування цілей та їх досягнення. Але оцінка ефективності має особливо велике значення у зв'язку з формуванням систем управління некомерційними об'єктами, що працюють у нових умовах. Як комплексна характеристика, що визначає ефективну діяльність некомерційної організації, в статті розглянута організаційна спроможність. Оскільки ця характеристика є комплексною, існує низка складників, які впливають на рівень організаційної спроможності. Одним із цих складників є ресурси некомерційних недержавних організацій, що сприяють діяльності суб'єктів малого підприємництва.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Автором в попередніх статтях [2,3] вже була розглянута класифікація некомерційних недержавних організацій, що сприяють діяльності суб'єктів малого підприємництва, роль та особливості їх діяльності. Досліджені питання ефективності діяльності та організаційної спроможності таких організацій.
Метою статті є визначення видів, складу і джерел ресурсів некомерційних недержавних організацій, що сприяють діяльності суб'єктів малого підприємництва, та їх впливу на організаційну спроможність таких організацій.
Виклад основного матеріалу.
Некомерційна недержавна організація (ННО) -це суб'єкт господарювання, який здійснює некомерційну господарську діяльність і працює незалежно від державних органів (але одночасно в тісному з ними співробітництві), члени якої зацікавлені в забезпеченні розвитку та процвітанні підприємств певної галузі, незалежно від спрямування комерційної діяльності. Внутрішню ефективність некомерційних недержавних організацій визначає комплексна характеристика - організаційна спроможність, яку треба розглядати як здатність організації формувати і використовувати внутрішні можливості для виконання місії та подальшого розвитку. Іноземні дослідники визначають різні складники організаційної спроможності, які не обмежуються визначенням організаційного бачення та місії, сформульованими стратегічними цілями, кваліфікованими людськими ресурсами, делегуванням повноважень і демократичним стилем лідерства, роботою в команді та практикою командного управління, розвиненими системами й структурами менеджменту і здатністю використовувати фінансові та матеріальні ресурси для підтримки діяльності організації. Для українських ННО найбільш суттєвими, на думку автора, вважаються такі складники організаційної спроможності: система управління; мотиваційний механізм; організаційна культура; маркетингова діяльність; ресурсна база. І якщо перші чотири складника вже були розглянуті в попередніх статтях [4,5,6], то ресурси ННО, як складник організаційної спроможності, потребує більш детального дослідження.
Наявність ресурсів є важливим елементом спроможності організації виконувати проекти та надавати послуги. Крім того, ресурси ННО свідчать про рівень життєздатності та незалежності організації. Ведення діяльності будь-якої організації вимагає наявності певних ресурсів. Вимоги до ресурсів визначаються цілями і завданнями діяльності організації, особливостями зовнішнього середовища та ін. Ресурси, як складник організаційної спроможності ННО є основою, на якій базуються інші складники. Склад, кількість, якість ресурсів та ефективність їх використання впливають не тільки на внутрішній стан організації, але й на її здатність надавати різного роду підтримку суб'єктам малого підприємництва.
Серед різноманіття ресурсів некомерційних недержавних організацій можна виділити такі основні групи: майнові, трудові, фінансові та інформаційні ресурси.
До майнових ресурсів належать будівлі, споруди, офісне обладнання, витратні матеріали, транспортні засоби. Некомерційні недержавні організації можуть мати майно у власності або орендувати його. Між різними видами ресурсів в ННО є взаємозв'язок: майно, яке ННО не використовує в своїй діяльності, може здаватися в оренду і слугувати джерелом надходження фінансових ресурсів; без сучасного офісного обладнання не буде доступу до інформаційних ресурсів; наявність сталої майнової бази є однією з вимог іноземних фондів для виділення грантів.
Трудові ресурси об'єднують штатних і позаштатних співробітників організації, які на платній і безкоштовній основі виконують свої трудові обов'язки. Специфіка діяльності некомерційних недержавних організацій знаходить відображення в особливостях їх трудових ресурсів. Суспільно-корисні цілі діяльності некомерційних організацій, обмеження в розподілі доходів всередині організації висувають особливі вимоги до зайнятого персоналу.
Класифікувати трудові ресурси некомерційних недержавних організацій можна, до певної міри умовно, таким чином:
лідери (ідеологи) - визначають мету та способи її досягнення, знаходять можливості для реалізації діяльності, створюють команду, координують роботу. Творчі та професійні здібності лідера ННО теж можна віднести до ресурсів організації, і від того, наскільки він володіє цими якостями, залежить не тільки його кар'єра, але діяльність та майбутнє всієї організації;
персонал (основні виконавці) - виконують основну поточну та управлінську роботу. Особливістю ННО є невелика кількість персоналу, лідер може виконувати управлінську функцію, а інший персонал набирається тільки для реалізації якихось заходів або проекту. Але якщо основні виконавці працюють на постійній основі, до них висуваються особливі вимоги;
волонтери (добровільні тимчасові помічники) - працюють без оплати й можуть виконувати як прості технічні, так і серйозні змістовні завдання протягом проекту. Волонтер - це фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер [7];
члени Ради директорів або Наглядової ради - основна група впливових відомих людей, яка має право вирішального слова в некомерційній організації. Рада директорів - активний і відповідальний орган управління, члени якого працюють без винагороди, проводить регулярні засідання і має ефективний механізм контролю. Це основна група добровольців некомерційної організації, яка має право вирішального слова. Так, Рада директорів забезпечує участь членів в роботі організації і їх вплив; схвалення даної організації громадськістю і довіру їй завдяки пошані, якою користуються в суспільстві окремі члени Ради директорів; ефективне управління організацією і достатні ресурси для досягнення її цілей;
консультанти (запрошені виконавці, як правило не члени організації) -залучаються для вирішення конкретних питань у межах проекту. Консультанти, як і члени Ради директорів своєю діяльністю мають підвищувати імідж ННО та ефективність її діяльності.
Залучення трудових ресурсів в ННО напряму залежить від такого складника організаційної спроможності як мотиваційний механізм. Особливо це стосується членів Ради директорів та звичайних волонтерів, мотивація яких відрізняється від мотивації інших груп працівників.
Некомерційні недержавні організації в більшості не мають в своєму розпорядженні стільки фінансових ресурсів, скільки комерційні. Але вони мають багато дозволених законодавством джерел формування фінансових ресурсів. Некомерційні цілі господарювання вимагають від ННО не тільки розробки власних прибуткових напрямів діяльності, але і залучення зовнішніх джерел фінансування з боку держави, населення і приватного сектора.
Джерела фінансування некомерційних організацій, які наведені в табл.1, поділяються на три групи: залучені; державні; власні кошти.
Таблиця 1

Джерела фінансування некомерційних недержавних організацій, що сприяють діяльності суб'єктів малого підприємництва

Ресурси як складник організаційної спроможності некомерційних недержавних організацій, що сприяють діяльності суб’єктів малого підприємництва - Логачова С. С.

Наявність різних джерел фінансування в структурі доходів ННО визначається такими національними особливостями менеджменту в некомерційній сфері.
По-перше, це добродійність. Добродійність - добровільне безкорисливе пожертвування фізичних і юридичних осіб в формі надання одержувачам мінімальної фінанасової, організаційної й іншої добродійної допомоги. Форми добродійності -меценатство і спонсорство [1].
Меценат - фізична особа, що надає матеріальну, фінансову, організаційну й іншу добродійну допомогу на безкорисливій добровільній основі [1]. Спонсор -юридична або фізична особа, що надає на добровільній і неприбутковій основі матеріальну підтримку добродійної діяльності з метою популяризації виключно свого імені (назви), торгової марки тощо [1]. Отже, спонсорство - вид економічної угоди, в процесі якої відбувається обмін грошових коштів, товарів, послуг, робіт на можливість розміщення реклами, проведення PR-компаній, стимулювання збуту і ін. На відміну від добродійності, що є формою добровільної безкорисливої підтримки некомерційної діяльності з боку фізичних і юридичних осіб, спонсорство характеризується винятково комерційними інтересами. В ході спонсорування некомерційні організації набувають необхідних для виконання статутної діяльності матеріальні і грошові ресурси, можливості використання сучасних видів зв'язку, устаткування, а також підвищення кваліфікації співробітників.
Залучені кошти є основним джерелом фінансування некомерційної сфери в усіх країнах світу.
По-друге, великий вплив на розвиток некомерційної сфери донорських фондів.
Донор - юридична або фізична особа, що надає матеріальну, фінансову, організаційну і іншу добродійну допомогу неприбутковим організаціям на добровільній безкорисливій основі [1]. Фонди в більшості випадків вважають за краще займатися довгостроковими програмами розвитку некомерційної сфери. Проте це не означає, що фонди повністю фінансують вибрані програми. їх субсидії у низці випадків носять частковий, разовий або нетривалий характер і ставлять за мету допомогти розвитку проекту на початковій стадії. Разом з тим, підтримка некомерційної сфери донорськими фондами не обмежується лише наданням грантів. Грант - кошти цільового фінансування (грошові кошти або інше майно), що виділяються на конкурсній основі і надаються безоплатно і безповоротно з подальшим звітом про їх цільове використання [7].
Останніми роками велику популярність отримав такий вид підтримки донорських фондів як консалтинг. Великі фонди все частіше виконують функції науково-консультаційних центрів по широкому колу проблем.
Співробітники фондів займаються в некомерційній сфері експертними оцінками програм, беруть участь у відборі і оцінці проектів, розробляють рекомендації з ефективної реалізації робіт в некомерційних організаціях і т.ін. Таким чином, донорські фонди надають підтримку некомерційним організаціям не лише у формі фінансової, але і науково-консультаційної допомоги. Некомерційні організації в основному одержують гранти від американських фондів і організацій, таких як Фонди «Євразія», Форда, Сороса, Світовий банк реконструкції і розвитку і ін.
По-третє, важливу роль у фінансуванні некомерційної сфери відіграють членські внески. Членські внески - регулярне відрахування коштів в некомерційну організацію з метою отримання певного пакету товарів і послуг [7].
Залежно від типів учасників виділяють два види членства - індивідуальне (для фізичних осіб) і корпоративне (для юридичних осіб). З погляду термінів наголошуються три види членства - річне, термінове (5, 10, 15, 20, 25 років) і безстрокове. Залежно від суми грошового внеску виділяються категорії простих і привілейованих членів, донорів, покровителів некомерційній організації і ін. Різні категорії членства дають різні переваги вкладникам.
По-четверте, серед залучених джерел фінансування некомерційних організацій особливе місце посідають позикові кошти. Як позикові джерела фінансування виступають кредити банків, фінансових інститутів, міжнародних організацій і ін.
По-п'яте, в 90-х роках минулого століття в некомерційній сфері одержав розвиток новий напрям залученого фінансування - резервні внески (reserve епсІо\л/теп1). Резервні внески представляють особливу форму залучення коштів фізичних і юридичних осіб в некомерційну організацію [8]. На відміну від інших типів внесків резервні внески розміщуються некомерційною організацією на рахунках банків і інвестиційних інститутів з метою отримання стабільних відсотків. Головною особливістю резервних внесків є заборона на використання самої суми внеску на фінансування витрат некомерційної організації. Некомерційна організація має право розпоряджатися лише накопиченими відсотками з цієї суми, причому, сам внесок ніколи не повертається вкладникові. Контроль за використанням резервних внесків і доходів від них здійснює Рада директорів некомерційної організації.
Використання некомерційними організаціями такого джерела фінансування як резервні внески набуває великого значення. Правові особливості резервних внесків надають можливість створити своєрідний фонд в некомерційних організаціях, який виступить певним гарантом їх діяльності і дозволить підвищити їх фінансову стійкість та організаційну спроможність.
Друга група доходів некомерційних організацій, яка об'єднує різні види державного фінансування, є традиційним джерелом надходжень до некомерційної сфери різних країн. До державних джерел прямого фінансування належать регулярні субсидії та субвенції держави на утримання і розвиток некомерційних організацій, а також разове фінансування, пов'язане з реалізацією окремих проектів, програм, державне замовлення та бюджетні кредити. Субвенція - це форма фінансової допомоги на фінансування певного проекту, яка може бути надана в період економічної кризи і підлягає поверненню внаслідок порушення її цільового використання [7]. Субсидія - грошова або натуральна допомога, яка надається за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів, а також спеціальних фондів, юридичним і фізичним особам [7].
Державне фінансування в Україні має набагато менші обсяги порівняно із залученими коштами, що пов'язане з тривалістю і складністю процесів отримання бюджетних коштів, а також з великою роботою зі збору інформації для обгрунтування необхідності фінансової підтримки.
До непрямого державного фінансування належить надання в безплатне користування державного і місцевого майна та надання пільг.
Органи державної влади та місцевого самоврядування згідно з чинним законодавством надають податкові пільги, пільги на оплату комунальних послуг та на використання об'єктів соціальної інфраструктури. Надання в безплатне користування державного і місцевого майна, земельних ділянок, звільнення від орендної плати здійснюється щодо об'єктів нерухомості, які є необхідними для виконання статутних цілей некомерційної недержавної організації.
Третя група джерел фінансування некомерційних організацій об'єднує доходи від власної діяльності. По-перше, це доходи від основної діяльності, а по-друге -пасивні доходи.
Під терміном "основна діяльність" слід розуміти діяльність некомерційних недержавних організацій з надання допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх, консультаційних, представницьких та інших подібних послуг суб'єктам малого підприємництва, зі створення систем інформаційного забезпечення малого підприємництва та для інших цілей, передбачених статутом, складеним на основі норм відповідних законів про неприбуткові організації та установи [7]. Статутні документи ННО повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності.
Під пасивними доходами слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті, плата за користування правами інтелектуальної власності [7]. Проценти - дохід, який сплачується позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна [7]. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум.
Дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку [7].
Роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) [7].
Інформаційні ресурси - це один з найважливіших видів ресурсів некомерційних недержавних організації, що сприяють діяльності суб'єктів малого підприємництва. Це пояснюється особливістю діяльності такого роду організацій. їм постійно треба бути в курсі останніх подій в області законодавства, тенденцій економіки і політики, підтримувати зв'язок із суб'єктами зовнішнього середовища. Некомерційна недержавна організація володіє інформаційними ресурсами, коли вона має вільний доступ до інформації.
Інформаційні ресурси можуть бути різних видів. Це - засоби масової інформації, бібліотеки, Інтернет. Наприклад, через Інтернет можна успішно отримувати такі інформаційні ресурси:
online-новини: досить широкому колу некомерційних недержавних організацій необхідно дізнаватися про події, що відбуваються в світі, негайно;
підписки на електронні копії періодичних видань: деякі газети і часописи випускають свої повні електронні копії і надають до них доступ;
доступ до електронних архівів і баз даних, що містять інформацію з різноманітних питань;
аналітичні звіти і дослідження;
власні аналітичні матеріали і прогнози.
Висновки.
Ресурси - це важливий складник організаційної спроможності некомерційних недержавних організацій, що сприяють діяльності суб'єктів малого підприємництва. Склад, кількість, якість ресурсів та ефективність їх використання впливають не тільки на внутрішній стан організації, але й на її здатність надавати різного роду підтримку суб'єктам малого підприємництва.
Особливість трудових ресурсів ННО полягає в складі її працівників, що потрібно враховувати при розробці системи мотивації в організації. Фінансування некомерційних організацій відрізняється великою різноманітністю джерел доходів і перебуває в тісній залежності від національних особливостей. Так, в некомерційній сфері України традиційно домінують державні субсидії і залучені джерела, хоча доходи від власної діяльності відіграють все більшу роль в структурі фінансування некомерційних організацій.
Майнові та інформаційні ресурси однаково важливі як для комерційних, так і для некомерційних організацій і володіння ними підвищує рівень організаційної спроможності будь-якої організації.

Література:
1. Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16 вересня 1997 року N 531/97-ВР // Голос України. - 1997. - 15 жовтня.
2. Логачова С.С. Визначення ефективності некомерційної організації // Економіка. Менеджмент. Підприємство. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. -2006. - №15. - С. 199-209.
3. Логачова С.С. Особенности классификации некоммерческих организаций // Економіка. Менеджмент. Підприємство. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. -2000. - №2. - С. 164-168.
4. Логачова С.С. Особливості використання комплексу маркетингу неприбутковими організаціями // Маркетинг: теорія і практика. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. - 2004. - №10. - С. 157-165.
5. Логачова С.С. Особливості мотивації працівників громадської організації // Економіка. Менеджмент. Підприємство. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. -2004. - №12. - С. 135-140.
6. Логачова С.С. Особливості управління некомерційною організацією // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції „Простір і час сучасної науки". - К.: ТОВ „ТК МЕГАНОМ" - 2006.
- С. 22-23.
7. МГО «Лабораторія малого бізнесу» Путівник для НПО - Славутич: «Струм-Славутич», 2004. - 68 c.
8. Шекова Е.Л. Экономика и менеджмент некоммерческих организаций: Учебное пособие. - СПб, 2005. -154 с.

Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Збірник наукових праць. № 20, 2008 рік, с.23-28

Похожие статьи:

Больше научных статей можно найти на главной странице научной периодики Firearticles.com