Фильтры для воды - продажа, обслуживание, замена картриджей
Проаналізовано закордонний досвід функціонування грошово-кредитної системи, а зокрема досвід країн європейського союзу (Великобританії, Фінляндії, Франції), можливості використання його на Україні.

Доходи державного і місцевих бюджетів, цільових фондів соціально-економічний розвиток України, національне багатство, рівень життя населення нашої країни багато в чому залежить від функціонування грошово-кредитної системи.
Одним з напрямів вдосконалення функціонування грошово-кредитної системи України є використання позитивного закордонного досвіду в цій галузі, а зокрема досвіду країн Європейського Союзу.
Тому в сучасних умовах господарювання першорядне значення і особливу актуальність має узагальнення закордонного досвіду функціонування грошово-кредитної системи, а зокрема досвіду країн Європейського Союзу (Великобританії, Фінляндії, Франції), можливості використання його на Україні.
Вивчення літературних джерел показує, що питання побудови грошово-кредитних систем країн Європейського Союзу розглядались в наукових працях Відсоти В.І., Горшкова Ю.Б., Данилова В.О., Звонової A.M., ЖуковаЄ.Ф., Лаврушина О.І., Мерзлякова І.П., Панової Л.В., Романенко О.P., Сидоренка В.І., Сичова Є.П. і інших видатних вчених-економістів. Але окремі питання побудови грошово-кредитних систем країн Європейського Союзу досліджені мало і потребують подальших досліджень і розробок, причому суттєвих.
У зв'язку з цим, завданням даної статті є вивчення досвіду функціонування грошово-кредитних систем країн Європейського Союзу, а також можливості його використання на Україні з метою прискорення соціально-економічного розвитку держави, значного підвищення рівня життя українського народу.
Грошово-кредитні системи держав Європейського Союзу - це форма організації грошового обігу і кредитування, яка історично і законодавчо утворилася в цих країнах.
Важливими атрибутами грошово-кредитних системи країн Європейського Союзу є:
1 .Найменування грошової одиниці.
2. Масштаб цін.
3. Форми грошей, що встановлені законодавчо і знаходяться в обігу.
4.Організація безготівкових розрахунків і порядок здійснення готівкового грошового обороту.
5. Державні структури, що регулюють грошовий обіг.
6. Комерційні банки.
7. Фінансово-кредитні установи. Великобританія - держава в Західній Європі на
Британських островах. Територія - 244,1 тис. км2. Населення - 62 млн. осіб(2005 рік)[3, с.37]. Великобританія входить в Європейський Союз; була одним з його засновників. Високорозвинена індустріальна країна з інтенсивним сільським господарством.
Великобританія - центр Співдружності, політичного і економічного об'єднання, в яке в теперішній час входять 49 незалежних держав, а також підконтрольні їй території.
Грошова одиниця Великобританії - фунт стерлінгів = 100 пенсам. В окремих країнах, які входять до Співдружності, фунт стерлінгів є резервною валютою. В 20-30-х роках XX століття фунт стерлінгів був найпоширенішою валютою в світі. До 70-х років минулого століття існувала стерлінгова зона (тобто розрахунки між окремими країнами здійснювались в фунтах стерлінгів).
В грошово-кредитну систему Великобританії входять:
1. Банк Англії.
2. Комерційні банки.
3. Торгові банки. 4.Ощадні банки.
5.Іноземні банки і їх філіали.
6. Банки з часткою іноземного капіталу.
7. Банкірські будинки.
8. Страхові компанії.
9.Інші кредитні установи.
10.Департамент гарантії експортних кредитів.
11 .Лондонська фондова біржа.
Банк Англії - центральний банк Великобританії. Він є найстарішим центральним банком у світі (був організований в кінці XVII століття). Названий банк здійснює емісію банкнот, регулювання платіжного обороту і грошового обігу, проводить грошово-кредитну і валютну політику держави, контролює діяльність банків і небанківських кредитних установ.
На відміну від центральних банків інших європейських країн Банк Англії не входить в Європейську систему центральних банків і не координує свою діяльність з Європейським центральним банком. Це пояснюється тим, що Великобританія відмовилась від переходу на єдину європейську валюту(євро).
У Великобританії функціонують комерційні банки різних форм власності. Вони надають своїм клієнтам різноманітні банківські і фінансові послуги.
Найбільший банк Великобританії - "Барклайз бенк". Навколо нього групується безліч дочірніх компаній, що типово і для інших банків-гігантів. Окрім "Барклейз Бенк Ю.К. Менеджмент Лімітед", існують ще дочірні компанії. Це - "Барклайз Меркант Лтд". з 1650 філіями в 50 країнах, "Барклайз Іншуеренс Сервіс Компані Лтд." (як страхова компанія) і "Барклайз бенк траст компані". Слід ще назвати компанію "Барклайз Експорт енд Файненс Компані Лтд.", що проводить операції лізингу, експортного фінансування і факторингу. Існує ще багато дрібніших дочірніх компаній.
Торгові банки Великобританії займаються практично всіма видами банківських операцій (крім прийому дрібних внесків від населення), виступають посередниками і консультантами, активно оперують на грошовому, кредитному і валютному ринках. Окремі торгові банки спеціалізуються на угодах з золотом, факторингові і лізингові, страхуванні, управлінні інвестиціями.
Ощадні банки залучають внески населення, видають споживчі і іпотечні кредити(коротко-, середньо- і довгострокові).
У Великобританії здійснюють діяльність іноземні банки і їх філіали. Складовим елементом банківської системи Великобританії є банки з часткою іноземного капіталу, розмір якого в статутному фонді може складати від 20% до 80% (в основному північно-американський і європейський капітал).
Банкірські будинки у Великобританії здійснюють купівлю-продаж цінних паперів, а також кредитування зовнішньої торгівлі.
На території Великобританії розвинений страховий бізнес. Найбільш поширені його види - страхування життя, здоров'я, майна (як фізичних, так і юридичних осіб), відповідальності на всіх видах транспорту, виробничих і фінансових ризиків.
У Великобританії функціонують і інші кредитні установи, а зокрема: кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, державні і недержавні ломбарди, лізингові і фінансові компанії. Вони здійснюють свою діяльність у відповідності із законодавством Великобританії.
В грошово-кредитну систему Великобританії входить департамент гарантії експортних кредитів. Створений як державна установа з метою заохочення національного експорту. Основні функції - страхування експорту і видача гарантій по експортним кредитам. Також цей департамент страхує інвестиції. Експортні кредити надаються комерційними банками при 100% гарантії названого департаменту.
Лондонська фондова біржа займає друге місце після Нью-Йоркської по обсягам продажу цінних паперів. Певна частка операцій здійснюється з цінними паперами британських компаній і держави.
Франція - держава в Західній Європі. Територія - 544 тис. км2. Населення - 62 млн. осіб(2006 рік)[3, с.112]. Високорозвинена індустріально-аграрна країна; входить в Європейський Союз і Європейський валютний союз. Грошова одиниця - євро = 100 центам.
Грошово-кредитна система Франції включає:
1 .Центральний банк.
2. Комерційні банки.
3. Кооперативні кредитні установи.
4.Ощадні каси і пенсійні недержавні
фонди.
5. Каси муніципального кредиту.
6. Фінансові компанії.
7. Спеціальні кредитні установи.
8. Страхові компанії.
На чолі грошово-кредитної системи стоїть Банк Франції, який виконує функції центрального банку. Основу грошово-кредитної системи країни становлять комерційні банки, в тому числі з іноземним капіталом. Найбільш великі комерційні банки Франції: «Банк насьональ де Парі», «Креділіонне, Сосьете жене раль» та «Банк Париба».
Ощадна справа зосереджена в звичайних приватних ощадних касах і державній національній касі. Вони залучають внески і випускають бони строком на 2-5 років, виплачуючи по ним відсотки.
Серед спеціальних кредитних інститутів виділяються державні і напівдержавні установи, наділені спеціальним статусом. Вони: здійснюють кредитування і фінансування капітальних вкладень; кредитують місцеві органи влади за рахунок внесків ощадних кас і пенсійних фондів.
В групу спеціальних кредитних інститутів входить Французький банк зовнішньої торгівлі, заснований з метою стимулювання зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, до цієї групи відносяться 15 товариств регіонального розвитку, створених великими банками для впровадження в провінціях установ споживчого кредиту. Французьке казначейство також виконує банківські операції: залучає внески, в тому числі від Управління поштових чеків; випускає державні позики, бони, строком на 1-5 років; надає довгострокові кредити на капітальні вкладення.
Розвиток страхових компаній у Франції і залучення їх до банківських операцій здійснювалось повільніше, ніж у США і Великобританії. В 70-90-х роках минулого століття значно зросла роль цих компаній як постачальників позикового капіталу. Французький страховий ринок займає 5-е місце серед розвинених країн за обсягом операцій, поступаючись США, Японії, Німеччині і Великобританії.
У Франції функціонує єдина спілка банкірів -Професійна асоціація банків, членами якої зобов'язані бути всі банки, зареєстровані в країні.
Фінляндія - держава в Північній Європі. Територія - 377 тис. км2. Населення - 5,2 млн. осіб (2005 рік) [3, с.108]. Розвинена індустріально-аграрна країна. Фінляндія - член Європейського Союзу з 1995 року. Грошова одиниця - євро = 100 центам.
Визначну роль в здійсненні грошово-кредитної політики держави відіграє Банк Фінляндії - державний центральний емісійний банк країни, заснований в 1811 році. Цей банк проводить грошово-кредитну і валютну політику, здійснює контроль за іноземними позиками. Шляхом встановлення відсоткових ставок банк впливає на ефективність розміщення фінансових ресурсів. При проведенні кредитної політики Банк Фінляндії: регулює надання кредитів чи замороження коштів; видає кредити безпосередньо підприємствам, державі і комерційним банкам; встановлює норми обов'язкових резервів для цих банків. Найбільшу питому вагу в загальному обсягу кредитів Банку Фінляндії займають позики комерційним банкам.
Провідну роль в банківській системі Фінляндії відіграє Поштовий банк (Постіпаннкі), який належить державі. Окремі операції цього банку здійснюють також відділення Банку Фінляндії і поштові відділення. В цьому банку зосереджені окремі фонди держави, через нього здійснюється касове виконання державного бюджету країни. Поштовий банк знаходиться під контролем Міністерства фінансів. В сферу кредитної діяльності банку входить кредитування муніципальних і інших державних організацій, енергетичного господарства країни. Доля кредитів приватним особам незначна.
В банківській системі Фінляндії (крім вищеназваних банків) функціонують також три великі групи кредитних установ - акціонерно-комерційні, ощадні і кооперативні банки. Крім того, в число кредитних інститутів входять іпотечні банки, страхові компанії, пенсійні фонди і каси, кредитні фонди розвитку, фонди кредитування експорту.
Комерційні банки - основа кредитної системи Фінляндії. Ступінь концентрації капіталів дуже висока: три провідних комерційних банка Фінляндії - Об'єднаний банк Фінляндії, Національний акціонерний банк і банк Хельсінкі здійснюють близько s обсягу банківського кредитування в країні. Крім них функціонують інші комерційні банки.
Головний напрям діяльності ощадних банків -акумуляція заощаджень населення. Найбільший з них - Фінляндський робітничий ощадний банк. В Хельсінкі також функціонує Центральний банк ощадних банків. Більша частина депозитів ощадних банків - приватні ощадні рахунки і строкові депозити. Ощадні банки задовольняють потреби в кредитуванні приватних осіб, місцевої промисловості і торгівлі.
Кооперативні банки функціонують головним чином в рамках адміністративних регіонів, їх кредитна діяльність поширюється в основному на сільське господарство. Діяльність цих банків контролюється Центральним банком кооперативних банків.
Іпотечні банки надають довгострокові кредити під заставу нерухомості - землі, будівель виробничого і невиробничого призначення. Більшість кредитних ресурсів вони мобілізують шляхом випуску іпотечних облігацій.
Важливу роль на ринку позикових капіталів Фінляндії відіграють страхові інститути, пенсійні фонди і каси. У Фінляндії функціонують як національні, так і іноземні страхові компанії.
До найбільших кредитних інститутів Фінляндії відносяться: Фонд індустріалізації, Фонд кредитування експорту, Фонд регіонального розвитку, Державний інвестиційний фонд.
Фонд індустріалізації здійснює кредитування дрібних і середніх промислових підприємств і сприяє впровадженню в виробництво нових технологій, товарів, а також інвестиціям, направленим на розвиток нетрадиційних видів експорту.
Фонд кредитування експорту належить державі. Із цього фонду надаються довгострокові кредити як покупцям фінських товарів, так і фінським виробникам на експорт. Об'єктом кредитування є великі підприємства, особливо чорної і кольорової металургії, суднобудування.
Під контролем держави функціонує Фонд регіонального розвитку, діяльність якого направлена на фінансування розвитку економіки північних районів. За рахунок коштів цього фонду здійснюється кредитування підприємств металообробної, текстильної і деревообробної промисловості, а також сфера громадського харчування і готельного господарства.
Державний інвестиційний фонд - позабюджетний фонд, практична діяльність якого здійснюється спільно з Поштовим банком і пов'язана з раціоналізацією виробництва в окремих галузях промисловості.
Із вищевикладеного можна зробити наступні висновки:
1.Грошово-кредитна система держав Європейського Союзу - це форма організації грошового обігу і кредитування, яка історично і законодавчо утворилася в цих країнах.
2.На Україні доцільно використовувати:
а) британський досвід функціонування банкірських будинків і департаменту гарантії експортних кредитів;
б) досвід діяльності спеціальних кредитних інститутів Франції;
в) фінський досвід діяльності Фондів індустріалізації, кредитування експорту, регіонального розвитку.
Подальші дослідження і розробки в галузі вивчення закордонного досвіду функціонування грошово-кредитної системи, а зокрема досвіду Великобританії, Франції, Фінляндії мають першорядне значення для збільшення доходів цільових фондів, державного і місцевих бюджетів, зростання національного багатства, прискорення соціально-економічного розвитку України, підвищення рівня життя нашого народу.

Література:
1. Данилов В.О. Грошово-кредитні системи світу// Гроші. - 2006. -№11.- с.52-54.
2. Економічний словник. - М.: Вік, 2004. -с.117-127.
3. Країни світу. - М.: Політвидав, 2006. - с. 37; 109; 112.
4. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. - К: Центр навчальної літератури, 2006. - с. 290-298.
5. Фінансово-кредитний словник. - М.: Фінанси і статистика, 1988.- с.457-462.

Економіка. Фінанси. Право. №9, стр. 11-14, 2009 рік.

Похожие статьи:

Больше научных статей можно найти на главной странице научной периодики Firearticles.com