Фильтры для воды - продажа, обслуживание, замена картриджей
Викладено результати спостережень за зростанням і станом дубового насадження після проведення проріджування. Якщо врахувати, що тільки доглядовими рубаннями у грабових дібровах можна сформувати високопродуктивні, біологічно стійкі, економічно доцільні лісові насадження, які складаються із господарсько-цінних деревних порід, то стане зрозумілим, яке значення відводиться цього виду рубань у системі лісогосподарських заходів, зокрема і під час проріджування. Встановлено, що в умовах Поділля доцільний більший ступінь проріджування.
Ключові слова: пробна площа, секція, насадження, інтенсивність проріджування, запас.

Висока лісівнича і господарська ефективність доглядових рубань може бути досягнута в тому випадку, коли вони проводяться з інтенсивністю, за якої своєчасно створюють і постійно підтримують оптимальні умови ґрунтового і повітряного підживлення цільових дерев. Під час проріджування в рядах дуба вирубують дерева нижчих класів Крафта, а куліси проріджують так, щоб зберегти "шубу" для дуба, котра сприяє формуванню повнодеревних стовбурів. В умовах Поділля найбільш поширені грабові діброви, сформовані на сірих лісових ґрунтах. Догляд за лісом тут спрямований на вирощування високопродуктивних змішаних за складом та складних за формою насаджень з перевагою дуба і збереженням його цінних супутників - ясена, клена, липи, граба.
Питання інтенсивності проріджування чи питання густоти насаджень, за якої створюються оптимальні умови для продукування деревної маси, залишається дискусійним. Розрізняють прорідження за інтенсивністю зріджування. А.В. Тюрін (1945) рекомендує інтенсивність зріджування обчислювати у відсотках від загального приросту. Він пропонує вважати прорідження слабким, коли із насадження вибирається до 30 % загального приросту, помірно-сильним - 50 %.
Ткаченко М.Е. (1955) за вихідну точку відліку бере запас насадження. За вибірки 15 % запасу доглядового рубання будуть слабкої інтенсивності, 1525 % - помірної, 26-35 % - високої і більше ніж 35 % - дуже високої.
Тюрін А.В. (1945) пропонує для обчислення кількості дерев, що залишаються після рубання користуватися таблицями ходу росту. Він стверджує, що кількість дерев на одиницю площі (площа живлення, простір росту), середній діаметр, освітленість дерева, поточний приріст діаметра та об'єму - перебуває у взаємному зв'язку і зумовлюють одне одного. Зменшення кількості дерев (збільшення площі живлення) обов'язкове веде до збільшення освітленості дерева і, як наслідок, взаємодії цих факторів - до збільшення приросту дерева.
Оскільки без зміни площі живлення не може змінитися жоден із перелічених факторів, то її потрібно вважати основним, що регулює розвиток і цим необхідно керуватися під час проведення лісогосподарських заходів, і насамперед, доглядових рубань. Прорідження у грабових дібровах - один із найбільш відповідальних лісогосподарських заходів під час формування складних за формою і змішаних за складом лісових насаджень.
Теоретичною передумовою необхідності вивчення питання інтенсивності проріджування є такі три обставини:
1. Подільські грабові діброви зростають у найбільш сприятливих умовах, що зумовлює високий їх бонітет.
2. Досягнення початкової повноти після зрідження деревостану тут повинно бути швидше ніж, наприклад, в дібровах лівобережного лісостепу, тобто за однакового степеня зрідження деревостану в цих дібровах період повторюваності повинен бути зменшений.
3. Використовуючи зрідження рядів дуба, ми даємо можливість більш інтенсивно розвиватися другому ярусу деревних порід, який складається із граба, клена, липи і ін.
Усі ці теоретичні положення необхідно було перевірити на дослідному матеріалі, встановити залежність між різними кількісними показниками деревостанів, після проведення доглядових рубань різної інтенсивності, і тільки тоді підійти до вирішення питання про оптимальні величини проріджування грабових дібров. Зробити це можна було тільки шляхом спостереження на постійних пробних площах.
У кварталі 44 Турбівського лісництва насадження на постійній пробній площі за доглядовими рубаннями за лісом досягло віку 21 рік і вступило у стадію прорідження. З 21 року до 40 років тут проводились необхідні рубання і обліки. За ступенем інтенсивності прорідження насадження дуже відрізнялись одне від одного, а саме:
1. Контроль - рубання тільки сухостійних дерев.
2. Слабка інтенсивність проріджування, на 25-30 % менше, ніж за настановами.
3. Середньої інтенсивності прорідження, тобто згідно з настановами з дог-лядових рубань за лісом.
4. Високої інтенсивності прорідження, на 25-30 % більше, ніж за настановами.
5. Дуже високої інтенсивності зрідження, на 40-50 % більше, ніж за настановами.
Результати 20-річних спостережень (з 21 до 40 років) з росту дуба в на садженнях різного ступеня зрідження представлено в табл.
Табл. Ріст дуба в насадженнях різного ступеню зрідження при проведенні проріджування

Ріст дуба звичайного за різної інтенсивності проріджування

Аналіз таблиці показує, що зі збільшенням ступеня зрідження насаджень збільшується середній річний періодичний приріст за діаметром і об'ємом одного дерева. Середній річний періодичний приріст за запасом зі збільшенням ступеня зрідження закономірно понижується через велику різницю в кількості дерев. На контрольній секції, де догляд не проводився, за 20 років відбулася зміна порід. Дуб інтенсивно випадає зі складу насаджень через пригнічення його березою і осикою.
Після зрідження насадження найбільший приріст за запасом спостерігається на секції, де рубанням вилучається 25-30 % запасу і знижується повнота до 0,7. У цьому випадку добре розвивається другий ярус граба, будучи хорошим підгоном для дуба.
Загальна продуктивність насаджень на секціях середнього, високого і дуже високого ступеня зріджування становить відповідно 99,1; 99,1 і 79,3 % від продуктивності насаджень з низьким ступенем зрідження.
Висновки. В умовах Поділля під час проріджувань необхідно вибирати запас зі складу на 25-30 % більше ніж передбачено настановою з доглядових рубань за лісом, тобто проводити проріджування більш інтенсивного ступеня зріджування. Період повторюваності таких проріджувань 7-10 років.

Література
1. Георгиевский Н.П. Рубки ухода за лесом / Н.П. Георгиевский. - М.-Л. : Гослесбу-миздат, 1957. - 234 с.
2. Мелехов И.Е. Проблемы современного лесоводства / И.Е. Мелехов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1969. - 44 с.
3. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. - М. : Изд-во "Наука", 1963. - 399 с.
4. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство / М.Е. Ткаченко. - М.-Л.. : Гослесбумиздат, 1955. - 600 с.
5. Энтинген Г.Р. Рубки ухода за лесом / Г.Р. Энтинген. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1934. - 209 с.

Самойлова Н. О.: Науковий вісник НЛТУ України 2010 р., № 20.14, с. 60-63

Похожие статьи:

Больше научных статей можно найти на главной странице научной периодики Firearticles.com