Фильтры для воды - продажа, обслуживание, замена картриджей
Розкрито роль функції організації як загальної функції управління підприємством. Показана роль організації як функції управління у цілеполяганні за видами діяльності підприємства, що представлені функціями підприємства, функціями управління та функціональними підсистемами.

Постановка проблеми.
Термін "організація", що походить від лат. organize -придаю стрункий вид, влаштовую - у сучасному менеджменті тлумачиться по-різному. З одного боку, це форма поєднання людей та їх груп (структура, підприємство, організація) для досягнення конкретних цілей, що є загальними для цього поєднання. З іншого боку, організація - це упорядкування діяльності зазначеного вище поєднання людей та їх груп, координація їх діяльності у технічному, економічному, соціально-психологічному та правовому аспекті. Обидві сторони організації є пов'язаними: підприємство, як форма поєднання людей та їх груп, не може існувати неорганізовано, тому організація виступає однією з функцій управління підприємством.
Отже, організація - це, перш за все, колективний соціальний суб'єкт діяльності, соціальна система, яка поєднує людей з певною метою, координує та спрямовує їх діяльність у процесі спільної діяльності. Діяльність людей інтегрована, а дії усвідомлені та цілеспрямовані [4, с. 12]. Але саме цілеспрямованість діяльності сукупності людей, її координування, забезпечення ресурсами складають зміст управлінської діяльності. Тому організація - це друга після планування функція управління, першочерговим завданням якої є формування структури організації.
Незважаючи на визнання двоїстості поняття "організація", щодо його тлумачення існує певна плутанина, навіть управлінські школи подають його по-різному Різний зміст, що вкладається дослідниками у це поняття, зумовлений тим, що різні управлінські школи іноді значно різняться за своїми позиціями. Тому має сенс розібратися з смисловим навантаженням цього терміна, що, власне, і виступає метою статті.
Виклад основного матеріалу.
Розуміння організації як управлінської функції витікає з двоїстого змісту організації: поєднання сукупності людей потребують певного упорядкування у частині послідовності, взаємодії, координації, регламентації, без чого мета, для досягнення якої поєднувалися люди, не буде досягнута взагалі або за поставлений проміжок часу. Тому організація як загальна функція управління знайшла місце у теорії управління (або менеджменту).
Серед фахівців немає єдності у визначенні поняття функції управління. У загальному вигляді функція управління розглядається як функціонально спеціалізований вид управлінської діяльності, що відокремився через поділ праці в управлінській діяльності і представлений обсягом робіт певного вигляду, виконуваних для вирішення різних завдань і досягнення цілей діяльності підприємства [2, с. 85].
У різних концепціях управління підприємством передбачається набір різних функцій управління, які не є однаковими за значенням. Так, функції управління поділяються на загальні та спеціальні. Загальні функції управління знаходять відображення у багатьох концепціях управління підприємством, тоді як спеціальні відображають специфіку або об'єкта управління, або концепції управління. Функція організації з цієї позиції належить до загальних. Загальною функція організації виступає тому, що вона поряд з іншими (планування, координація, контроль та мотивація) є складовою будь-якого процесу управління поза залежністю особливостей організації.
В управлінні підприємством, що виступає комерційним різновидом організації, організація розглядається як забезпечувальна функція.
Незважаючи на забезпечувальний характер функції організації в управлінні підприємством, її значення є вирішальним. Так, Б. Карлов організацію вважав інструментом координації трудових внесків людей для досягнення загальної мети [3, с. 233], а А. Маршалл висунув ідею, що організація діяльності на підприємстві - це такий само фактор виробництва як земля, праця, капітал [5, с. 97], мотивуючи це тим, що без організації неможливо використовувати ресурси, що є на підприємстві, і саме організація дає змогу узгодити дії персоналу, окремі стадії процесів, що відбуваються на підприємстві, окремі процеси, сукупність яких складає діяльність підприємства.
Поняття організації у природничих науках, кібернетиці, системному аналізі розглядається як процес - упорядкування певної розмаїтості або як результат цього процесу - упорядкованість певної розмаїтості. У соціології організацій і загальній теорії організації поняття організації використовується для позначення соціального процесу, управлінської функції та специфічного багатоелементного суб'єкта (одночасно і об'єкта) колективної діяльності [7, с. 132-134].
У різноманітних теоріях організації функція організації розглядається як функція управління, призначенням якої є шляхом упорядкування (елементів - з позиції системного підходу або процесів - з позиції процесного підходу) створення умов для діяльності підприємства, тобто організація виступає забезпечувальною функцією управління підприємством.
Організація як забезпечувальна функція управління підприємством покликана створити умови для діяльності підприємства, призначенням якої є виправдання мети створення підприємства, тобто досягнення певних результатів, які мають бути визнані суспільством. Для створення цих умов у такому функціонально спеціалізованому виді управлінської діяльності як організація шляхом виконання робіт певного виду мають бути вирішені такі завдання:
поділ системи підприємства на окремі частини, тобто формування структури підприємства;
встановлення зв'язків між різноманітними видами робіт, що виконуються у кожній частині підприємства;
персоніфікація у виконанні різноманітних робіт, які складають не тільки функцію управління, але й інші функції підприємства - функцію виробництва, функцію обслуговування виробництва і функцію відтворення капіталу;
забезпечення діяльності підприємства різноманітними ресурсами;
формування стійких зв'язків між членами колективу, загальних для всіх правил та культури поведінки.
Статус функції організації як загальної підтверджується тим, що вона відображає загальний порядок управління діяльністю підприємства, є однаковою мірою необхідною у стратегічному, тактичному та оперативному управлінні. Відображення функцією загального порядку управління діяльністю підприємства проявляється у її спадньому характеру, через що кожен раз на більш низькому рівні через звуження обсягу управлінських робіт уточнюються кількість і характер робіт, строки їх виконання, об'єкти взаємодії, тобто формується спочатку обсяг робіт групи фахівців і вже потім - конкретного виконавця або посадової особи.
Універсальний, тобто загальний характер функції організації надає можливість її застосування щодо інших функцій управління. Тоді функція організації виступає цілеполяганням, системоутворенням, тоді як інша функція управління, щодо якої функція організації додається, відображає змістовний характер управлінської діяльності. Прикладом застосування функції управління щодо інших функцій управління підприємством виступають такі зв'язки: організація планування, організація обліку, організація аналізу тощо.
Цілеполягання у певному виді управлінської діяльності можна представити не тільки сполученням функції організації і інших функцій управління, але і сполученням функції організації і функціональних підсистем управління підприємством, що утворюються через функціональний поділ праці за певними видами роботи [6, с. 95]. Функціональний поділ праці приводить до утворення таких функціональних підсистем як маркетинг, виробництво, фінанси, інноваційна діяльність, персонал тощо. Тому виникають такі поняття як організація маркетингу, виробництва, фінансів, інноваційної діяльності тощо. їх виділення сприяє визначенню тих робіт, що мають виконуватися; груп фахівців або посадових осіб, що будуть ці роботи виконувати, нести відповідальність за їх якість та своєчасність і передавати результати виконання іншим групам фахівців або посадовим особам або використовувати їх виконання для подальших видів робіт. Але на цьому призначення поняття організації маркетингу, виробництва, фінансів, інноваційної діяльності тощо не вичерпується; за його допомогою визначається необхідність виділення певних елементів, ланцюгів системи управління, що певний час існують постійно.
Цілеполягання у виконанні певного виду робіт дещо інакше можна представити, якщо скористатися фундаментальними складниками організації як системи. Відомі три складники організації як системи, яка поєднує людей з певною метою: люди, цілі та управління [1]. До цих складників ще треба додати ресурси - капітал, інформація, матеріали, обладнання та технологію, адже у їх відсутності спільна діяльність людей з метою досягнення певних цілей становиться неможливою. Всі складники організації як системи, яка поєднує людей з певною метою, взаємопов'язані: ресурси, що поступають, за допомогою праці перетворюються на готову продукцію, що можливо за наявності управління. Тому розгляд організації як забезпечувальної функції управління щодо складників підприємства (організації) як системи через універсальність функції, як, власне, і інших функцій управління, надає змогу виділити функціональні області організації: організація праці, організація виробництва, організація управління. У кожній функціональні області організації, як забезпечувальної функції управління, також мають вирішуватися зазначені вище завдання. Але їх вирішення здійснюється на підставі різної методології, що пояснюється різною природою об'єкта функціональної області. Щоправда, є і загальні підстави цієї методології, однією з яких є поділ праці, що є характерним для будь-якої функціональної області.
Якщо поєднати цілеполягання (функція організації) зі змістовним характером управлінської діяльності (функції управління) у функціональних підсистемах управління підприємством, утворюються більш конкретні поняття на кшталт "організація планування інвестиційної діяльності", "організація аналізу маркетингової діяльності" тощо.
Процедура цілеполягання за видами управлінської діяльності є підставою для вирішення такого завдання функції організації як формування організаційної структури управління підприємства, а також визначення чисельності персоналу управління на підприємства. В останньому випадку необхідно уточнення функціональних видів діяльності та функцій управління, що виконується та реалізуються на підприємстві.
Підставою процедурі цілеполягання за видами управлінської діяльності виступає матриця, приклад формування якої за загальними функціями управління і деякими функціональними підсистемами подано на рис. 1.
Функція організації як цілеполягання за видами діяльності підприємства - Антипова Л. О.

Рис. 1. Матриця цілеполягання за видами управлінської діяльності на підприємстві

Якщо скористатися наданим підходом до формування матриці цілеполягання, то її можна побудувати не тільки за видами управлінської діяльності, але й за видами діяльності підприємства або його функціями, які виділені у [2, с. 86]: функції виробництва, обслуговування виробництва, управління та відтворення капіталу (рис. 2). Матриця, що зображена на рис. 2, має більш загальний характер, тому що окремі її клітинки можуть деталізуватися матрицею, що подана на рис. 1.
Подані на рис. 1 та 2 матриці мають загальний характер, для уточнення якого необхідно визначити обсяг використання функції на конкретному підприємстві.
Функція організації як цілеполягання за видами діяльності підприємства - Антипова Л. О.

Рис. 2. Матриця цілеполягання за функціями підприємства

Але навіть у загальному вигляді матриці на рис. 1 та 2 є ще одним свідченням загального та всеприникаючого характеру функції організації в управлінні підприємством.
Висновки та перспективи подальших досліджень.
Організація, як функція управління, має фундаментальний характер, оскільки її призначенням є упорядкування численної сукупності елементів, процесів, ситуацій, діяльності окремих людей, встановлення їх взаємозв'язку для досягнення мети діяльності підприємства. При реалізації цієї функції управлінні на підприємстві вирішуються важливі завдання. Підставою їх вирішення є процедура цілеполягання, яке має вигляд організації, за видами діяльності, зокрема управлінської. Ця процедура дає змогу шляхом постійного спуску з більш високого рівня на нижчий встановити обсяг робіт, що має виконувати певна група людей і навіть окрема людина. Але для того, щоб процедура мала завершений вигляд та була дієвою, необхідно встановити обсяг функції, зокрема функції управління, тобто ту сукупність функціонально відокремлених робіт, що її складають, які виконуються на конкретному підприємства. Від цього залежить організація конкретного виду управлінської діяльності.

Література:
1. Варга В. Роль государства в рыночном хозяйстве / В. Варга // Международная экономика и международные отношения. - 1992. - №11. - С. 14-22.
2. Воронкова А.Э. Современные технологии управления промышленным предприятием: [монография] / А.Э. Воронкова, А.В. Козаченко, С.К. Рамазанов, Л.Е. Хлапенов. - К.: Либра, 2007. - 256 с.
3. Карлоф Б. Деловая стратегия: Пер. С англ.. - М.: Экономика, 1991. - 456 с.
4. Лафта Дж. К. Теория организации: [учеб. пособие] /Джавад Кадет Лафта. - М.: ТК Велби, изд-во Проспект, 2006. - 416 с.
5. Маршалл А. Принципы экономической науки. - В 3-х т. Т.1. - М.: Прогресс. - 427 с.
6. Управление организацией: Учебник /Под ред. А.Г Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 669 с.
7. Щербина В.В. Социальные теории организации / В.В.Щербина. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 256 с.

Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Збірник наукових праць. № 20, 2008 рік, с.23-28


Больше научных статей можно найти на главной странице научной периодики Firearticles.com