У статті подано аналіз поточного періоду тайвансько-китайських відносин. Показано, що концепція «балансування-підкорення», розроблена Стівеном Волтом, є недостатньо адекватною для аналізу тайвансько-китайських взаємин, оскільки теперішня політика Тайваню щодо Китаю виходить за межі дихотомії «балансування-підкорення» і містить у собі елементи обох стратегій. Автор застосовує альтернативну концепцію хеджування, щоб показати причини та мотиви нової політики Тайваню стосовно Китаю.