Фильтры для воды - продажа, обслуживание, замена картриджей
Метою статті є аналіз та узагальнення сучасного стану роботи слідчих органів МВС України з обліковою інформацією про особу злочинця, отриманою з місця події. Актуальність теми зумовлена постійним удосконаленням техніки і технологій та їхнього впровадження в слідчу практику.
Ключові слова: Облікова інформація, криміналістичні обліки, дактилоскопічні інформаційні системи, автоматизовані бази даних, автоматизовані та ручні пошукові системи.

Якісні зміни, що відбуваються в криміналістиці сьогодні, спрямовані на вдосконалення та впровадження новітніх досягнень сучасної науки й техніки, розкривають нові можливості роботи з обліковою інформацією, отриманої з місця події. Зокрема, використання комп'ютерних технологій дає змогу фіксувати та обробляти інформацію в найкоротші терміни без проведення складних лабораторних досліджень. Практикою нагромаджено певний позитивний досвід застосування комп'ютерних технологій для фіксації й обробки криміналістично значущої інформації та використання отриманих результатів у процесі виконання завдань кримінального судочинства [1, с. 3-4].
Основні методи сприйняття та фіксації інформації, що характеризує такий акт людської діяльності, як злочин, аналогічні методам, що використовуються в інших сферах діяльності для виявлення й обробки однорідної за своєю фізичною природою інформації.
На сьогодні необхідна реалізація концепції Національної програми інформатизації, а також наказів МВС України "Про створення інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України", "Про інформаційні системи органів внутрішніх справ України", Настанови "Про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України", Наказу Держкомстату України "Про затвердження концепції інформатизації органів державної статистики", Плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр." [2-8]. З огляду на це, постійне вдосконалення роботи з обліковою інформацією про особу злочинця, отриманою з місця події, є актуальним і своєчасним.
На думку науковців і практиків, нині головним напрямом розвитку криміналістичних обліків є впровадження нових методик роботи з об'єктами, що пов'язане насамперед з усуненням їхньої ручної (візуальної) перевірки [9, с. 11; 10, с. 23; 11, с. 33]. Проте відзначається, що ручний спосіб роботи з дактилоскопічними даними може бути досить ефективним під час оперативних заходів і слідчих дій, коли потрібна термінова перевірка за масивами невеликого обсягу, наприклад, слідів рук у ході огляду місця події [12, с. 83].
Разом з тим слід зазначити, що хоча початок розроблення автоматизованої дактилоскопічної системи датується ще 1983 р., а перші спроби автоматизувати процес дактилоскопічного пошуку відносяться до 70-х рр. ХХ ст. [13, с. 98], однак і досі цей процес не завершено. Він відбувається децентралізовано - кожний обласний науково-дослідний експертний підрозділ вирішує самостійно, яку саме систему йому вибрати. Саме окремі автоматизовані дактилоскопічні системи обласного та міського рівня часто обмежені у своїй компетенції, а багато з установлених часто являють собою єдині своєрідні технічні рішення і не можуть чи лише частково здатні сполучатися з іншими системами.
Через відсутність уніфікованого електронного стандарту ускладнюється електронний обмін масивами слідів рук і дактилокарт між областями, тобто вилучений з місця події слід можна перевірити за масивами, в кращому випадку, декількох областей без повторного введення (кодування) цього сліду в інші автоматизовані дактилоскопічні системи. Якщо буде створена базова для МВС України автоматизована дактилоскопічна система, то всі інші системи повинні бути сумісними з базовою чи поступово має забезпечуватися їх сумісність [14, с. 94-95].
Практики зазначають, що своєчасне отримання різноманітної інформації й статистичних даних є надзвичайно важливим у роботі із запобігання та розкриття злочинів, установлення і розшуку злочинців. Використання автоматизованих баз даних дають змогу миттєво отримати необхідну інформацію про особу злочинця [15, с. 160].
Однак на сьогодні ще не вирішено ряд проблем регламентації форм, обсягу та способів взаємодії в ході використання автоматизованих баз даних [16, с. 48, 193].
Науково-дослідні експертно-криміналістичні підрозділи МВС України постійно впроваджують в експертну діяльність нові й оновлені автоматизованих інформаційно-пошукові системи [17, с. 9]. Вже здійснено вагомі практичні кроки з автоматизації окремих криміналістичних обліків: створено інформаційно-пошукову базу "Вибухівка"; базу даних підроблених грошових знаків і документів; дактилоскопічну ідентифікаційну систему "ДАКТО-2000"; каталог синтетичних наркотиків; банк даних результатів ДНК-аналізу за нерозкритими злочинами, пов'язаними із статевим насильством; автоматизовану інформаційно-пошукову систему ведення обліку автотранспорту із зміненими ідентифікаційними позначеннями "Авто-експерт"; автоматизовану балістичну ідентифікаційну систему "ТАІС" тощо [18, с. 6].
Удосконалено автоматизоване робоче місце експерта [19, с. 161].
Здійснюється контроль за оснащенням криміналістичних підрозділів сучасними приладами (комп'ютери, сканери, принтери, мікроскопи, регули, цифрові фото- й відео-камери та ін.).
Організовано систему збору і зберігання інформації та вирішено проблему забезпечення інформаційної безпеки.
Поставлено й вирішується питання стосовно підготовки висококваліфікованих фахівців для правоохоронних органів, судів, котрі могли б ефективно захищати, шифрувати, зберігати та передавати службову інформацію по електронних мережах; які здатні комплексно вирішувати проблеми боротьби з комп'ютерними та іншими інформаційними злочинами, особливо на стадіях запобігання злочинам, їхнього викриття, локалізації шляхом застосування адекватних дій організаційно-правового характеру.
Ми згодні з авторам, котрі пропонують здійснювати підготовку спеціалістів за напрямами інформаційної безпеки шляхом надання поглиблених знань як з юридичних, так і технічних дисциплін. Крім того, у діяльності правоохоронних органів необхідні не тільки окремі фахівці, а й спеціальні інформаційно-аналітичні підрозділи [20, с. 249251].
Не останнє місце займає проблема створення системи, яка б забезпечувала конфіденційність (захист від несанкціонованого розголошування) і цілісність інформації (захист від несанкціонованої зміни), але на сучасному етапі розвитку науки й техніки, на жаль, жодна країна світу не може підтвердити наявність існування такого механізму, який би дав змогу зробити це. Бурхливий розвиток біо- й комп'ютерних технологій і практично безконтрольне використання наукових можливостей роблять правові інституції майже беззахисними перед технічним прогресом сьогодення [21, с. 181].
Питання вдосконалення сучасних криміналістичних обліків є постійним предметом обговорення на численних науково-практичних конференціях, семінарах. Так, ми провели анкетування за темою "Криміналістичні обліки та інформаційно-пошукові системи як джерела інформації про особу злочинця", у ході якого були опитані експерти (спеціалісти), що мають допуски до огляду місця події, із 13 областей України та АРК. На основі їх відповідей можна зробити певні узагальнення, зокрема:
- на питання "Які види обліків частіше слугують інформаційним забезпеченням проведення експертиз і спеціальних досліджень?" частіше за все називалися: дактилоскопічні, сліди взуття, сліди знарядь злому.
- "Які види обліків сучасної системи кримінальної реєстрації, на Ваш погляд, найбільш перспективні?" - називали: дактилоскопічну, мікрооб'єктів та запахових слідів, відеомасив, ДНК.
- "Які, на Ваш погляд, напрями удосконалення системи кримінальної реєстрації?" - частіше пропонували: контроль, комп'ютеризацію, класифікацію за додатковими параметрами, база на всеукраїнському та міжнародному рівнях.
- "Чи за всіма категоріями злочинів існують криміналістичні обліки?" - наголошувалося на відсутності криміналістичних обліків, наприклад, з особливо тяжких злочинів, ДНК.
- "За якими напрямами злочинної діяльності відсутні або недостатні реєстрація і використання джерел інформації?" -пропонувалося: у сфері комп'ютерної й економічної діяльності, інтелектуальної власності.
- "Які, на Вашу думку, існують особливості використання в розслідуванні справи інформації, отриманої з обліків, порівняно з іншими джерелами?" - підкреслювали: більша об'єктивність, зручність, швидкість і повнота обліків, порівняно з іншими джерелами отримання інформації.
- "Яке значення має інтеграція обліків у єдині банки даних, що відбувається на сучасному етапі?" - підкреслювали необхідність інтеграції обліків у єдині банки даних з метою забезпечення взаємодії служб.
Отже, можна зробити висновок, що подальше вдосконалення системи дасть змогу оптимізувати: роботу з кримінальними обліками, взаємодію окремих підрозділів ОВС, співробітників на всеукраїнському та міжнародному рівнях й інших органів, сприятиме вирішенню, крім традиційних завдань, які стоять перед криміналістичними обліками, ще й ідентифікаційних (наприклад, реєстрація всього населення), інформаційно-допоміжних тощо.

Література
1. Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации: монография / В.В. Бирюков ; науч. ред. канд. юрид. наук, доц. И.В. Попов. - Луганск : РИО ЛАВД, 2002. - 264 с.
2. Про Національну програму інформатизаці ї: Закон України від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 27-28. - С. 181; 2002. - № 1. - С. 3.
3. Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України від 04.02.1998 р. № 75/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. -№ 27-28.- С. 182.
4. Про створення інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України : Наказ МВС України від 18.07.2003 р. № 786.
5. Про інформаційні системи органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 17.11.2003 р. № 1395.
6. Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України, затв. Наказом МВС України від 30.08.1998 р. № 682. - К., 1998.
7. Про затвердження концепції інформатизації органів державної статистики: Наказ Держкомстату України від 27.10.2000 р. - № 340-а [Електронний ресурс]. - Режим доступу : uazakon.com/document/spart38/inx 38291.htm.
8. План заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 20072015 роки", затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 р. № 653-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.
9. Проблеми вдосконалення функціонування експертно-криміналістичних обліків / Я.В. Рибалко // Криміналістичний вісник. - 2000. - Вип. 1. -С. 10-20.
10. Галаган В.І. Перспективи та проблеми впровадження в експертну практику органів внутрішніх справ України автоматизованих дактилоскопічних ідентифікаційних систем / В.І. Галаган, С.Ю. Петряєв // Криміналістичний вісник. - 2000. -Вип. 1. - С. 21-26.
11. Аністратенко В.В. Проблеми впровадження АДІС "UKRDACTO" / В.В. Ані-стратенко, Я.В. Рибалко // Криміналістичний вісник. - 2000. - Вип. 1. - С. 33-41.
12. Моїсєєв О.М. Використання місцевих мобільних дактилоскопічних обліків / О.М. Моїсєєв, С.Є. Клечановський // Криміналістичний вісник. - 2002. -Вип. 3. - С. 83.
13. Хахановський В.Г. Проблеми та перспективи використання автоматизованих дактилоскопічних систем у боротьбі зі злочинністю / В.Г. Хахановський // Криміналістичний вісник. - 2002. - Вип. 3. -С. 98.
14. Шумейко О.О. Аналіз сучасних автоматизованих дактилоскопічних систем / O.O. Шумейко, С.О. Прокопов // Криміналістичний вісник. - 2002. - Вип. 3. -С. 94-95.
15. Пілюков Ю.О. Створення і функціонування автоматизованої інформаційної системи "АРМЕКС" / Ю.О. Пілюков // Крміналістичний вісник. - № 2. - 2008. -С. 160.
16. Бирюков П.Н. Взаимодействие органов ФСНП РФ с зарубежными правоохранительными органами при расследовании налоговых преступлений: правовые вопросы / П.Н. Бирюков. - Воронеж : Истоки, 1999. - 200 с.
17. Красюк І.П. Експертна служба МВС України сьогодні / І.П. Красюк // Криміналістичний вісник . - 2004. - № 2. - С. 510.
18. Красюк І.П. Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України - 10 років / І.П. Красюк // Криміналістичний вісник. -2008. - № 1. - С. 5-7.
19. Пілюков Ю.О. Створення і функціонування автоматизованої інформаційної системи "АРМЕКС" / Ю.О. Пілюков //Криміналістичний вісник. - 2008. - № 2.-С.161.
20. Лізунов С.І. Проблеми захисту інформації в підрозділах ОВС / С.І. Лізунов, А.О. Каблуков, В.С. Нестеренко // Вісник Запорізького юридичного інституту. -2008. - № 1. - С. 249-251.
21. Сабадаш В.П. Ідентифікація особистості: криміналістичний та інформаційно-правовий аспекти / В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2007. - № 1. -С.181.

Держава та регіони, Серія: Право 2009 р., № 1, с. 148–151

Похожие статьи:

Больше научных статей можно найти на главной странице научной периодики Firearticles.com